Може комусь це видасться банальним, але напишу пару слів про архів WWW.
Кілька раз за останній час стикався з тим, що навіть користувачі Інтернету зі стажем не знають про такий цікавий та корисний ресурс як http://www.archive.org - архів WWW.
На цьому сервері можна знайти старі копії сайтів. Сайти там представлені досить добре, в архів заносяться копії з інтервалом в кілька місяців.

Особливо корисним архів може бути в таких випадках

• Підтвердження авторства матеріалів (точніше першості публікування в Інтернет)
• Доступ до вже не існуючих сайтів чи сторінок.

Інтернет і комп'ютерні ігри, як варіанти віртуальної реальності дозволяють не лише відволіктись від "реальних" справ, а і створюють проблеми психичному та фізичному здоров'ю.

Мене досить часто запитують, чому я свої проекти ніколи не розміщаю в українських зонах типу ua та com.ua. І тільки я починаю відчувати, що аргументів мені бракне, життя підкидає нові.
Сьогоднішня новина також не вселяє оптимізму. Компанія Хостмастер припиняє операції з доменами ua та com.ua на невизначений термін.
У тому числі неможливо продовжити дію існуючих доменних імен або купити нові домени.
Гнітюче враження складається від таких перспектив.

Цікавий матеріал опубліковано сьогодні на securitylab.ru - Борьба с преступлениями, совершаемыми с использованием сети Интернет . Матеріал являє собою доповідь представника спеціального відділу по боротьбі з комп’ютерними злочинами МВД Росії на конференції “Право та інтернет”.

У мене зразу виникає питання – а чи існують українські матеріали такого плану від наших силових структур? Мені на жаль, про таке поки що не відомо.
Далі спробуємо трохи проаналізувати доповідь російських правоохоронців.

Сьогодні часто можна зустріти ситуацію, коли на підприємстві чи в установі активно впроваджується використання Інтернету управлінським персоналом. Проте, часто таке впровадження обмежується наданням користувацького доступу деяким робочим місцям комп’ютерної мережі установи.

Чи корисний такий підхід зокрема та користувацький Інтернет взагалі для фірми? Маю намір написати кілька статтей на дану тематику, проте першою йде стаття негативна – де вказуються деякі загрози, на які наражається установа, впроваджуючи доступ до Інтернету своїм співробітникам.

Ось така новина обійшла комп'ютерні ленти новин. Автора хробака Sasser прийнято на роботу в німецьку компанію, що займається питаннями інформаційної безпеки.

Ніби й правильно - фахівець повинен робити суспільно корисну роботу, а не шкодити. Проте виникає інше питання - а чи не буде такий приклад сильним стимулом для тисяч молодих фахівців в галузі ІТ до самореалізації шляхом здійснення комп'ютерних злочинів?

Згідно до такого принципу виходить, що відповідальні посади в правоохоронних органах повинні обіймати професійні злочинці. Проте, наразі в цивілізованих країнах такої практики ніби не спостерігається.

Досвідчених користувачів сервісу електронної пошти не дивує кількість спама, яка надходить у їх скриньки. Нажаль помітно ряд тендецій, які свідчать - інформаційного сміття у пошті буде більше.

Ми не розглядатимемо зараз різні методи просування сайту в Інтернет, а зосередимося на одному – на оптимізації сайту під пошукові системи.

Просування сайту в пошукових системах (оптимізація сайта) є дуже неоднозначним та багатоваріантним видом популяризації сайту.

У даній статті розглядається питання, а що саме робить оптимізатор сайту? Звичайно, у такій складній галузі, як пошукова оптимізація, кожен фахівець має свої секрети, ноу-хау, користає своїми унікальними можливостями та знаннями. Проте, існує ряд методів, які стандартно входять до арсеналу оптимізатора сайту.

Які ж це методи? Далі їх і розглянемо.

Україномовні сайти на жаль часто вважаються чимось другосортним у порівнянні з аналогічними російськомовними. Це зокрема, відображається на розміщенні реклами на них. Не так часто рекламодавці підтримують україномовні сайти. Проте важливо усвідомити, що саме україномовні сайти є ефективною площадкою для прямої реклами українських онлайн-магазинів.

Пропонували мені підключення до Інтернет через новоорганізовану домашню мережу. Ніби на перший погляд все класно (телефон вільний, дешевше і тп), проте дещо мене заставило відмовитися. Основні причини:

Дистанційне навчання (distance education, e-learning), як інновація прийшло на український ринок навчальних послуг декілька років тому і до цього часу залишається без законодовчо-нормативного визначення. За цей час тривали активні дискусії стосовно стратегії, перспективності та можливості впровадження e-learning в освітню сферу України.
Дистанційна освіта досі не легалізована в Україні, як окрема форма навчання, а лише частково використовується в заочному навчання (деколи відбуваєть тільки проста підмiна назви "Заочне навчання" на "Дистанцiйне навчання" без змiни технологiй та пiдходів до навчання) й як засіб для організації тренінгів бізнесменів чи працівників компаній.
Зараз відбувається обговорення проекту положення Міністерства Освіти і Науки України про дистанційну освіту (ДО) як державну політику, спрямовану на створення і розвиток системи дистанційної освіти в Україні (СДО). Текст положення можна знайти тут: http://udec.ntu-kpi.kiev.ua/udec.nsf/poloszennyaukrDO?OpenPage

25 грудня 2002 року в третьому, остаточному, читанні Державна Дума Росії узаконила навчання з допомогою дистанційних технологій прийнявши поправки до законів "Об образовании" і "О высшем и послевузовском профессиональном образовании". Ці поправками дозволяють оволодівати знаннями дистанційно з отриманням загальнодержавного документа (диплому) після закінчення навчання.

Цікава стаття російського рекламіста з'явилася в Інтернеті - Реклама:
Эффективно -
не обязательно дорого. Гарно написана та легко читається. Можливо занадто емоційна та різка. Але, безсумнівно, корисна. Раджу прочитати.
Приходить до голови цікава екстраполяція щодо Web-дизайну. Але про це далі

Існує можливість читати RSS новини без інсталяції спеціального клієнта. Існує веб інтерфейс для читання стрічок RSS, заходьте на сайт http://www.bloglines.com, там потрібно зареєструватись, а далі все зрозуміло.

На сьогодні в цифрових інформаційних системах активно використовують алгоритми цифрового підпису, такі як MD5, SHA-0 і SHA-1, не зважаючи на те, що ніхто строго не довів можливість простого зламання цих алгоритмів багато серйозних систем їх використовує свято вірячи у їх незламність, навіть у нашій країні з початку цього року діє закон, що юридично прирівнює електронні підписи до традиційних, зовсім нещодавно з'явились деякі публікації, що покладають тінь сумніву на хибність таких переконань, це викликало серйозне занепокоєння у сфері цифрового захисту інформації.
Детальна інформація тут http://www.securitylab.ru/47227.html

Багато програм і операційних систем зара

Така заява Біла Гейтса. Не дуже то він трудиться, щоб пояснити свою думку, але каже просто, що скоро носити сріблясті диски із записаною музикою чи фільмом буде просто смішно.

А я думав, що сьогодні якщо купувати відео-плеєр якийсь, то краще відразу DVD (або комбо), бо VHS не довго залишилось жити.

Детально:
http://www.dw-world.de/russian/0,3367,2214_A_1266437_1_A,00.html
http://www.internet.ru/index.php?itemid=9765

RSS розшифровується, як Really Simple Syndication, перекладається дещо беззмістовно.... справді проста синдикація.

Прикольна ця штучка тим, що будь-хто може легко публікувати свої новини у вебі у простенькому форматі (підмножина XML), через веб. Тому і самі клієнти RSS надзвичайно прості. Також маючи новини у форматі RSS легко їх викласти на вашу домашню сторінку.

Якщо поставите собі такого клієнта, можете спробувати почитати з блоґу новин ІТ, його RSS адерса: http://newsua.blogspot.com/atom.xml

Інформація про RSS в каталозі Yandex
http://yaca.yandex.ru/yca/cat/Computers/Internet/Web_Development/rss/

Новини у форматі RSS від Yandex'a
http://yaca.yandex.ru/yca/cat/Computers/Internet/Web_Development/rss/

Я започаткував блоґ новин про ІТ українською мовою http://newsua.blogspot.com/. Тут я просто публікую цікаві мені новини (не переклади, а написані самостійно), в основному про знайдені цікаві речі у Інтернеті, якими хочеться поділитись з усіма. Публікувати повідомлення у блозі дуже просто, можна через веб, а можна просто, надіславши повідомлення на певну адресу емайл. Один і той самий Блок може мати багато авторів, тому я пропоную всім бажаючим стати дописувачами блоґу, це не відбере багато часу, ви просто знайдену цікавинку зможете надіслати, щоб її всі змогли прочитати. Якщо це вас зацікавить, надішліть мені повідомлення на адресу me песик sergi.voyn.net і я вам надішлю запрошення стати дописувачем.

Google розпочав бета-тестування нового сервісу Google Groups 2, думаю таки варто називати його новим сервісом, а не новою версією Google Groups, яка стала дуже популярною.
Якщо коротко Google Groups 2 - це гібрид та Yahoo Groups.
Google Groups - це наступник сервісу DejaNews, який у свій час успішно придбав Google, представляє собою веб інтерфейс до сервісу Usenet, який за тривале своє існування накопичив великі обсяги дискусій.... Легендарна пошукова машина Google стала в такій ситуації дуже доречною.
Я наприклад дуже активно використовував послуги Google Groups при створенні програмного забезпечення, всі основні комп'ютерні корпорації публікують свої дискусії підтримки у Usenet (в тому числі і Microsoft), тому зустрівшись із якоюсь проблемою можете бути впевнені, що ви не перші, хто стикається з такою задачею і у Usenet вже є дискусія з цього приводу. Головне вірно сформулювати пошуковий запит. Правда, якщо у вас ніяких знань англійської - це вам може і не допомогти.

Порівняно недавно відкрився у Інтернеті новий сервіс orkut (http://www.orkut.com)

Це свого роду мережа друзів, зареєстровані люди декларують інших зареєстрованих як своїх друзів, кожен може виставляти ранг своїм друзям (від "ніколи не зустрічався" до "найкращий друг"). Можна створювати об'єднання (Comunity) людей за інтересами. Кожне об'єднання має свій власний форум. Об'єднання на orkut'і дуже нагадують їх аналог на сайті ICQ. Зареєструватись на оркуті можна лише, після одержання запрошення від вже існуючого члена.

Засновником сервісу є співробітник Google на ім'я Orkut (прізвище його я не берусь вимовити, звучить якось як естонське чи фінське чи ще якось). Цікаво, що Google виділяє кожному своєму працівнику один робочий оплачуваний день на тиждень для роботи над власним проектом (правда згідно контракту все створене співробітниками Google у робочий час є інтелектуальною власнстю Google). Поки що Google не дуже то й вважає цей сервіс своєю частиною, на самому сайті написано "affiliated by Google", але не здивуюсь якщо скоро у Google з'явиться новий сервіс "Пошук людей та об'єднань". Доречі, сам проект розболений на платформі .Net (тобто на базі платформи Microsoft).

Гугл бере активну участь у перекладі своїх продуктів на інші мови.
Вже давно перекладено основну пошукову машину та основні сервіси на українську. На даний момент триває українізації Google Toolbar.

Причому кожен користувач може зробити свій як завгодно малий чи великий вклад у цю справу.
Кожен доброволець інтерактивно одержує маленьку порцію тексту для перекладу, та короткий опис про те, де з'являється цей текст. Таким чином паралельно може працювати над перекладом довільна кількість користувачів. Навіть якщо ви перекладете хоча б одну фразу - ви все одно зробите немалий вклад.

Крім перекладу нових текстів можна вносити корективи у існуючі, тобто, якщо ви десь зауважите у продуктах Google неточність - ви завжди зможете самі виправити це.