У березні вийшла у світ нова версія безкоштовної відкритої електронної системи управління електронним репозитарієм Dspace 1.5 . Попередньою версією була Dspace 1.4.2. Перші труднощі, які виникають із встановленням системи це зміна послідовості компіляції коду та тепер обов"язковим повинна бути наявність Інтернету. Після компіляції та встановлення Інтернет не є обов"язковим для роботи системи. Був трохи змінений і дизайн. Мною були розроблені детальні методичні вказівки щодо встановлення системи на оперційну систему FreeBSD 7.0 . Тому якщо в когось виникали труднощі із встановленням - прошу звертатись. Контакти наведені на http://it.ridne.net/user/123

Національний університет «Львівська політехніка»
ліцензує діяльність з надання освітніх послуг
галузі знань 0403 «Системні науки та кібернетика» з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
за напрямом 6.040303 «Системний аналіз»

Системний аналіз у технічній галузі орієнтований на вирішення системних проблем аналізу та створення комп’ютерних, комунікаційних, інформаційних та інших технічних систем, і ґрунтується на принципах інженерних наук, імітаційному та інформаційному моделюванні об’єктів і процесів та націлений на застосування в конкретних проектах, розробленнях, прикладних дослідженнях і дослідницько-конструкторських роботах.
Бакалавр з напряму «Системний аналіз» за професійним спрямуванням «Системний аналіз» може обіймати посади інженерно-технічного персоналу, а його функціональні обов'язки можуть бути в межах від участі в наукових та виробничих дослідженнях до менеджменту та маркетингу.
Типовими посадами фахівця в галузі системного аналізу є системний аналітик, інформаційний аналітик, логістик, архітектор даних і знань, адміністратор баз даних і знань, інформаційний менеджер, розробник проектів, аналітик з комп'ютерних комунікацій, редактор контенту комп'ютерних систем, науковий співробітник, інженер з автоматизованих систем керування виробництвом, інженер з комп'ютерних систем, інженер з програмного забезпечення комп'ютерів, конструктор комп'ютерних систем, інженер-програміст, програміст прикладний, програміст системний.

9 квітня опублікований Глобальний звіт з інформаційних технологій за 2007-2008 (The Global Information Technology Report 2007-2008). Звіт підготовлений Всесвітнім економічним форумом у співпраці з INSEAD - провідною міжнародною бізнес-школою.

Звіт складений на основі Показника мережної готовності (ПМГ), який використовується для оцінки готовності суспільства використовувати досягнення інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

ПМГ базується на трьох основних показниках, які визначають:

- Макроекономічне та регуляторне середовище для розвитку ІКТ, створене в суспільстві
- Готовність до використання ІКТ окремими особами, бізнесом та владою
- Рівень використання ІКТ названими зацікавленими сторонами.

Кожен з цих трьох основних показників, у свою чергу, визначається кількома десятками індикаторів.

Починаючи з 2001 р., коли Глобальний звіт з інформаційних технологій вперше був складений, він став цінним та унікальним інструментом для визначення сильних та слабких сторін країни в сфері ІКТ, а також оцінювачем прогресу у цій сфері.

Відповідно до звіту, Україна займає 70 місце серед 127 країн. Найбільш розвинутою у сфері ІКТ державою в світі є Данія, після неї йдуть Швеція, Швейцарія, США, Сінгапур, Фінляндія, Нідерланди, Ісландія, Корея та Норвегія. Україна за минулий рік піднялася на 5 позицій, випередивши Росію, яка опустилася з 70 на 72 місце та Казахстан, який піднявся із 73 на 71 місце.

Оригінальне джерело - сайт АПІТУ. http://apitu.org.ua/node/651

Десь весною цього року (ще до парламентської кризи) ВРУ прийняла, а Президент підписав закон "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки".

Закон сам по собі чарівний. Прочитав. Одна суцільна декларація. При тому безсистемна. Єдині цифри, що є в законі - це роки :). Іншої конкретики також катма.

Ну Бог з ним.
Прикололо інше.
Натрапив на сторінку http://www.stc.gov.ua/uk/publish/article/56836 , де мають бути "план заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"" - а це вже цікавіше і ближче до життя.

Але на жаль, після клацу на лінк " „Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”" де власне, напевне і є напевно перелік заходів включно фінансуванням, виконавцями і термінами потрапляю на сторінку з печальним текстом
"Цього документу немає в базі даних "

Отака вона, реальність інформаційного суспільства в Україні. :(

3 роки ув'язнення загрожує поляку, який використав технологію розкрутки сайту за допомогою зовнішніх посилань з метою образи Президента Польщі. Він успішно досягнув того, що за одним лайливим польським словом офіційний сайт Президента Польщі кілька місяців займав перше місце на Гуглі.
Такий вид "оптимізації" не є чимось новим, і має навіть власний термін - Google Bombing. І ніби (за деякою інформацією з тематичних форумів) Google якось пробує від нього захиститися, але видно, поки що не дуже успішно. Новим тут є притягнення чоловіка до кримінальної відповідальності за такі дії. Звичайно, така справа нова для правосуддя, тому не виключено, що жорсткої кари не буде, проте сам факт такого "бомбування" встановлено достеменно.
Детальніше про справу можна почитати тут http://wiadomosci.gazeta.pl/Wiadomosci/1,80269,4477719.html

Якщо вірити ось цьому джерелу - http://www.securitylab.ru/news/293658.php, на систему збору та аналізу Веб-контенту Turnitin подали позов у сумі майже мільйон доларів за недозволене використання чужих інформаційних матеріалів.
Особливої оригінальності даній події додає те, що Турнітін є власне системою виявлення плагіату, а головними споживачами даної послуги є західні освітні заклади.
До суду притягнули Турнітін студенти, які вважають, що їхні матеріали потрапили в службу без дозволу власників і потім використовувалися на комерційних засадах (річ у тім, що послуги Турнітіна є платними).

Все більшого розголосу набуває справа простого директора сільської школи в російській глубинці, якого "злий майкрософт" хоче засадити на 5 років за використання в комп'ютерному класі неліцензійного Віндовса.
Чим раз, тим ця історія стає вже драматичнішою, уже розгорнуто масовий суспільний рух за врятування Поносова, "правильні" політичні сили та молодіжні рухи Росії пікетують американську компанію, освітяни проклинають авторське право і терміново переставляють софт по школах і ВУЗах.
Проте, усе це чим раз тим більше починає нагадувати якусь комедію, де почесна роль "офірного козла" відведена Майкрософту.

Якось вже дуже нелогічно виглядає наїзд за неліцензійність на дуже глубоку сільську школу в Пермській області.
От у мене і народилася інша версія подій. Хтось у Росії вирішив підготувати ідеологічний грунт для певних змін у питанні інтелектуальної власності, можливо і в питанні регламентації використання ліцензійного програмного забезпечення у сенсі поступового переводу держави на вільновживане ПЗ.
От і "зробили людську жертву". Зверніть увагу на вибір – директор сільської школи на просторах колишнього союзу – постать майже сакральна (заледве не заміна священнику). Та й прізвище у нього таке "народне", що саме по собі викликає співчуття. А тут злі "америкоси" заганяють його в тюрму, залишаючи сільських діток без освіти, державу без майбутнього… Жах…
А тепер зверніть увагу на російські форуми та блоги. Вони всі переповнені благородним гнівом дописувачів, зазвичай дуже недурних і передових людей в сторону Майкрософта, і того всього, що фірма символізує.
А тут ще і Путін нарешті висловився. І висловився однозначно на підтримку Поносова, але як і слід було чекати – набагато ширше: "работа по защите интеллектуальных прав «не должна проводиться формально". Розумій як хочеш – чи не повинна така робота проводитися взагалі, чи повинна проводитися "неформально"…

За деякими даними в Інтернеті Microsoft подала на реєстрацію технологію, що фактично реалізована на сьогодні в RSS. Мова йде за "систему пошуку та збору підписок в веб-браузері" та "платформа для об'єднання контенту», яка перетворює новинні стрічнки в єдиний формат.
Детальніше є тут
http://news.com.com/Microsoft+seeks+patent+covering+Web+feed+readers/2100-1012_3-6145636.html

Google продовжує розширювати множину своїх пошуково-інформаційних сервісів. На цей раз представлено пошук по патентах Сполучених Штатів Америки. В базі 7 мільйонів патентів, це всі патенти країни за 200 років. Адреса служби - http://www.google.com/patents
Окрім звичайного текстового пошуку передбачений розширений пошук за заголовками, кодами, датою та класифікаційними ознаками.

Хоч і даний матеріал я і відніс до серії навчальних матеріалів, проте в повній мірі вважати даний матеріал науковим не варто. А причиною написання послужив якийсь випуск новин, де вкотре виникли політичні конфлікти, а як їх вирішити ніхто не знає.
В літературі вводиться кілька визначень поняття конфлікту, проте на мою думку, найбільш універсальним може бути таке. Конфлікт (двох сторін) це ситуація коли дії однієї сторони впливають на результат другої і цей вплив понижує цінність результату другої сторони. Якщо перша сторона не впливає на дії іншої, то вважають що друга сторона є незалежною від першої.

21‑22 вересня нинішнього року в м. Алмати (Республіка Казахстан) відбувся круглий стіл “Інтеграція до світового ІТ-ринку: організація ІТ-парків і взаємодія ІТ-бізнесу країн СНД” та 3-тє розширене засідання Робочої групи з питань розвитку ІТ-бізнесу при Комісії з інформатизації Регіональної співдружності в галузі зв’язку (РСЗ). У його засіданнях взяли участь представники Адміністрацій зв’язку, асоціацій та підприємств сфери інформаційних технологій Казахстану, Росії, Узбекистану та Виконкому РСЗ. Україну представляли начальник відділу інфраструктури інформатизації управління інформатизації Держзв’язку Юрій Пероганич та президент Асоціації “Інформаційні технології України” Ігор Мендзебровський.

В мережі опубліковані Підсумкові документи Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства (ВСІС)

• Підсумкові документи ВСІС (перекладені з англійської) та англо-український словник термінів, ужитих при перекладі

Впевнений, що ця робота сприятиме:

• розробці й обґрунтуванню законодавчих актів, а також загальнонаціональних, галузевих та регіональних програм і проектів, пов’язаних з інформатизацією та побудовою інформаційного суспільства;
• розвиткові та усталенню української термінології у сфері інформаційно-комунікаційних технологій;

OpenDocument формат (OpenDocument format(ODF)), скорочено від Відкритий Формат Документів для Офісних Програм(OASIS Open Document Format for Office Applications) - формат файлів, призначений для зберігання та обміну офісних документів, таких як текстові документи (включаючи нагадування (memos), звіти та книжки), електронні таблиці, бази даних, графіки (charts) і презентації. Цей стандарт був розроблений консорціумом OASIS (Organization for the Advancement of Structured Information Standards - організація розвитку стандартів структурованої інформації), і базується на XML-подібному файловому форматі, який був створений OpenOffice.org. ODF був затверджений як стандарт OASIS 1 травня 2005 року.

Стандарт публічно розвивався багатьма організаціями і є публічно доступним, тобто, будь-хто може застосовувати без будь-яких застережень. Планується, що OpenDocument формат стане альтернативою до запатентованих форматів. Організації і користувачі, які зберігатимуть свої дані у відкритих форматах таких як OpenDocument, ніколи не потраплять у залежність до розробників програмного забезпечення і завжди зможуть перейти на інше програмне забезпечення, якщо раптом розробник ПЗ вийде з бізнесу, підніме ціни, змінить своє ПЗ і т.д.

Достатньо успішно уряд Китаю здійснює цензуру "китайського" Інтернет.
Крім всіх інших засобів використовують фільтрацію інформації на рівні пошуківців.
Китайський сервіс Google надає корістувачам не просто інші а інколи сильно цензуровані результати.

Приклади:
1 підпало під цензуру
http://opennet.net/google_china/search.php?se=google.com&q1=&q2=site%3Anews.bbc.co.uk
2 не підпало під цензуру (напевно)
http://opennet.net/google_china/search.php?se=google.com&q1=china&q2=

джерело - Приклад успішної цензури в Інтернет. Китай та Google

23-лютого в Києві у виставковому центрі “Київекспоплаза” відбувся круглий стіл “Проблеми підготовки ІТ-спеціалістів” в рамках З-ій з’їзду ІТ-директорів України.
В рамках Ккруглого столу обговорювалися питання:

• Як наблизити підготовку ІТ-кадрів до потреб ринку
• Як наблизити навчальні програми до потреб роботодавців
• Як покращити практичну підготовку студентів
• Невідповідність номенклатури спеціальностей реальним ІТ-професіям
• Можливі кроки з боку держави, ВУЗів, ІТ-директорів, ІТ-компаній, преси

Надійне завірення документів які створені у електронній формі і не мають паперового аналогу може спростити життя для багатьох користувачів фінансових послуг та різних видів бізнесу. Для завірення (підписування) документів у електронній формі використовують механізм електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Робота з ЕЦП в Україні грунтується на ряді законів ("Про електронний цифровий підпис",

Невелика стаття провідного фахівця з юзабіліті Веб-сайтів Якоба Нільсена Search Engines as Leeches on the Web уже встигла трохи наробити шуму.
Як і багато інших теоретиків та практиків Веб-технологій, Якоб Нільсен звернув увагу на те, що пошукові системи часто позбавляють користувача потреби заходити на сайт, з якого отримано інформацію.
Нільсен стверджує, що має місце тенденція до зміни характеру запитів користувачів до пошукових машин в напрямку конкретизації. Як наслідок, часто користувач задовольняє свою інформаційну потребу, просто переглядаючи результати пошуку. Важко сказати, наскільки правий Нільсен, але слід мати на увазі, що він має серйозну аналітичну службу, яка досліджує поведінку людей у Вебі.
Відзначу також, що деякі аналогічні проблеми взаємодії пошукових машин та інших сайтів уже обговорювалися на ІТ-Аналітика (зокрема ось тут - Пошукові системи та інтелектуальна власність )
У своїй статті Нільсен фактично декларує необхідність виходу сайтів з під залежності від пошукових систем.
У завершальній частині статті автор пропонує власникам сайтів ряд механізмів, які мають допомогти звільнитися від такої залежності. Це зокрема наступні засоби:

Як відомо, контекстна реклама є досить ефективним методом реклами як з точнки зору рекламіста, та і з точки зору публікатора реклами. Традиційно, контекстна реклама оплачується по схемі PPC (Pay Per Click) - коли платиться не за показ реклами, а за реакцію на неї відвідувача.
За таких умов важливим для рекламіста є точне формулювання тексту реклами - щоби усунути випадкових відвідувачів, на яких реклама не є орієнтованою, але які можуть "з'їсти" рекламний бюджет.
Часто, наприклад, в контекстній рекламі вказують ціновий діапазон послуг, які рекламуються (щоди любителі "дармового" не клікали по рекламі), регіон тощо.

Проте, не раз уже відмічалася потенційна можливість використання контекстної реклами для так званого "брендінгу" - коли задачею реклами є не миттєва реакція людини, а запамятовування бренду чи торгової марки.
У такому разі ...

У Росії відбувся ще один суд над Інтернет-бібліотекою. На цей раз до відповідальності пробували принягнути компанію Nexter за розміщення на своєму хості бібліотеки lib.nexter.ru. Позивачами виступили російські письменники Марініна,Головачев та Геворкян.
Проте на цей раз суд не задовольнив позов. Цікавим в даному разі є причина такої відмови. Її суть наступна - власник сайту не міг нести відповідальність за бібліотеку, так як вона розміщена на піддомені (домені 3-го рівня), і, як наслідок, неможливо встановити справжнього власника бібліотеки (російські закони, як і закони інших країн, не передбачають обовязкової реєстрації власниками таких доменів у спеціальних службах).
Теоретично , таке рішення суду може відкрити шлях до безкарного використання Вебу для багатьох речей, які виходять за межі моралі. Можна зробити висновок, що достатньо відкрити сайт, на його чільній сторінці написати, що ми "надаємо хостинг різним проектам", і далі на субдоменах розміщати матеріали, які порушують авторське право, поширюють недостовірну інформацію тощо.