Створена методична інструкція не претендує ні на що. Можливо існує інший (простіший, надійніший, швидший та ін.) шлях встановлення Dspace. Прошу пишіть та створюйте конкуренцію. У методичці наводяться основні кроки по встановленню Dspace, вони не описані, також тут нема опису додаткових можливостей ПЗ яке забезпечує працездатність Dspace. Якщо у Вас виникли якісь розумні запитання чи пропозиції щодо розширення цієї методички, зауваження щодо змісту чи Вам просто важко у душі - пишіть на е-мейл: oai@lp.edu.ua .

Створена методична інструкція не претендує ні на що. Можливо існує інший (простіший, надійніший, швидший та ін.) шлях встановлення Dspace. Прошу пишіть та створюйте конкуренцію. У методичці наводяться основні кроки по встановленню Dspace, вони не описані, також тут нема опису додаткових можливостей ПЗ яке забезпечує працездатність Dspace. Якщо у Вас виникли якісь розумні запитання чи пропозиції щодо розширення цієї методички, зауваження щодо змісту чи Вам просто важко у душі - пишіть на е-мейл: oai@lp.edu.ua .

Даний матеріал був основою пленарної доповіді на щорічній науковій конференції "Computer Scince and Information Technologies" CSIT-2009, що проводилася у жовтні 2009 у Національному університеті "Львівська політехніка", У місті Львові
. Вступ

Ріст конкуренції в сфері вищої освіти та зміна підходів споживачів освітніх та наукових послуг до пошуку партнерів ставлять перед провідними навчальними закладами нові завдання по формуванню позитивного образу в суспільстві з довготривалим ефектом дії. Традиційні підходи, як то – реклама, паперове інформування уже не задовольняють вимоги сучасних споживачів інформації. Окрім того, слід зауважити, що молоді комерційні ВНЗ часто досягають більшого ефекту від рекламної кампанії, використовуючи значні фінансові ресурси, високу мобільність, та сучасні Інтернет-технології.

Проте, великі державні ВНЗ, володіють значним інформаційним потенціалом, який при належному використанні може дати принципову перевагу над конкурентами, сформувати довготривалий суспільний ефект та закріпити лідерські позиції в окремих напрямах діяльності.

Одним зі способів реалізації існуючого потенціалу є проведення робіт з повноцінного наповнення світової енциклопедичної системи Вікіпедія інформацією, яка є сформована у конкретному ВНЗ або академічному закладі. Це визначатиме ВНЗ як активного учасника формування інформаційного суспільства в Україні та засвідчить його високий науковий та освітній рівень.

Система резервування Bacula складається з трьох основних фонових програм (демонів): Директора (Bacula Director); Зберігача (Bacula Storage Daemon) та Клієнта (Bacula File Daemon). Директор і Зберігач функціонують під керуванням Unix-подібних операційних систем, Клієнти існують як Unix-подібних систем, так і для Windows та Mac. Після правильного встановлення та налаштування ці програми функціонують автономно і, зазвичай, не потребують втручання в свою роботу. Для перевірки стану компонентів Bacula і результатів їх роботи а також для виконання деяких операцій "вручну" призначена Консоль керування (надалі просто Консоль) - програма призначена для взаємодії користувачів з Директором. В пропонованій статті розглянуті особливості різних модифікацій Консолі та операції, що можуть бути виконані за її допомогою.

Bacula – пакет програм архітектури “клієнт-сервер” з відкритим початковим кодом, призначений для створення резервних копій даних, що знаходяться на комп’ютерах з різними операційними системами; для відновлення і перевірки збережених даних. Цей пакет має модульну архітектуру, легко масштабується, та може бути використаний, як для невеликої локальної мережі з кількох комп’ютерів, так і для мережі підприємства, що складається з кількох сотень комп’ютерів.

Основу Bacula складають 5 основних програм:

1. Директор (Bacula Director), призначений для зберігання і запуску завдань резервного копіювання або відновлення, та ведення журналу всіх операцій.
2. Зберігач (Bacula Storage Daemon), призначений для запису даних на фізичні носії: жорсткий диск, магнітну стрічку, оптичний диск тощо.
3. Клієнт (Bacula File Daemon). Клієнтська частина, яка встановлюється на комп’ютері, що містить дані для архівації.
4. Консоль керування. Призначена для контролю та керування операціями. Існують текстові та графічні консолі для Unix-подібних операційних систем та для ОС Windows.
5. Монітор. Призначений для спостереження за станом Директора, Зберігача та Клієнтів.
6. Каталог — реляційна база даних, в якій Bacula зберігає інформації про кожний архівований файл, що дає змогу швидко та ефективно відновлювати інформацію з архівів. На сьогодні Bacula підтримує бази даних MySQL, PostgreSQL та SQLite. База може бути розташована як на тому комп’ютері, що й демон керування, так і на іншому

В статті розглянутий приклад використання пакету Bacula 2.4.4 в локальній мережі, що складається з кількох робочих станцій під керуванням ОС Windows XP та серверу з ОС FreeBSD 7.0, на якому встановлена система керування базами даних MySQL.

Система моніторингу Nagios розроблена для Unix-подібних операційних систем та призначена для постійного спостереження за станом сервісів, комп’ютерів і активного мережевого обладнання, інформування адміністраторів про порушення нормальної роботи об’єктів моніторингу. Одразу після встановлення, система передбачає відправлення повідомлень тільки за допомогою електронної пошти. У пропонованій статті розглянуто налаштування системи Nagios, яка встановлена на комп’ютері з ОС FreeBSD, для відправлення повідомлень користувачеві комп’ютеру з ОС Windows.

Nagios – система моніторингу з відкритим початковим кодом, призначена для постійного спостереження за станом сервісів, комп’ютерів та активного мережевого обладнання. За допомогою цієї системи можливо організувати перевірку доступності вузлів комп’ютерної мережі (хостів), показників роботи комп’ютерів та працездатності функціонуючих на них програм (сервісів): поштових, веб, проксі серверів, систем резервного копіювання тощо. Можливо також інформувати адміністраторів та користувачів про порушення нормальної роботи об’єктів моніторингу за допомогою поштових і SMS повідомлень, повідомлень на пейджер, або звукових сигналів.

Для багатьох підприємств та організацій важливо мати точний час та дату на своїх комп'ютерах. Зокрема, точний час необхідний для автоматизованого виконання завдань за розкладом, аналізу журналів роботи користувачів, функціонування різноманітних білінгових систем, банківського програмного забезпечення.

Для синхронізації системного часу комп'ютерів, що мають доступ до Інтернет, або входять до локальної мережі з сервером точного часу створений мережевий протокол часу (Network Time Protocol, NTP). Для локальної мережі можливо синхронізувати час з точністю до мілісекунди, для Інтернет - з точністю до кількох десятків мілісекунд. В пропонованій статті розглянуто налаштування серверу точного часу на комп'ютері з ОС FreeBSD, який обслуговує локальну мережу з кількох десятків комп'ютерів, на яких встановлені ОС Windows XP та Windows 2003.