23-лютого в Києві у виставковому центрі “Київекспоплаза” відбувся круглий стіл “Проблеми підготовки ІТ-спеціалістів” в рамках З-ій з’їзду ІТ-директорів України.
В рамках Ккруглого столу обговорювалися питання:

• Як наблизити підготовку ІТ-кадрів до потреб ринку
• Як наблизити навчальні програми до потреб роботодавців
• Як покращити практичну підготовку студентів
• Невідповідність номенклатури спеціальностей реальним ІТ-професіям
• Можливі кроки з боку держави, ВУЗів, ІТ-директорів, ІТ-компаній, преси

На базі Львівського інституту пожежної безпеки відбулося четверте засідання щомісячного міського семінару на тему „Теорія і практика дистанційного навчання в Україні”, де було представлено доповідь старшого викладача кафедри інформаційних систем і мереж Національного університету „Львівська політехніка” Романа Голощука (мене себто ;))про шведський досвід у сфері дистанційного та комбінованого навчання. Особливістю цього семінару було те, що, крім постійних учасників – представників вищих навчальних закладів Львова, у приміщенні Лабораторії дистанційного навчання ЛІПБ МНС України були віртуально присутніми ще й науковці з Проблемної лабораторії дистанційного навчання Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут”.

Дистанційне навчання (distance education, e-learning), як інновація прийшло на український ринок навчальних послуг декілька років тому і до цього часу залишається без законодовчо-нормативного визначення. За цей час тривали активні дискусії стосовно стратегії, перспективності та можливості впровадження e-learning в освітню сферу України.
Дистанційна освіта досі не легалізована в Україні, як окрема форма навчання, а лише частково використовується в заочному навчання (деколи відбуваєть тільки проста підмiна назви "Заочне навчання" на "Дистанцiйне навчання" без змiни технологiй та пiдходів до навчання) й як засіб для організації тренінгів бізнесменів чи працівників компаній.