3 роки ув'язнення загрожує поляку, який використав технологію розкрутки сайту за допомогою зовнішніх посилань з метою образи Президента Польщі. Він успішно досягнув того, що за одним лайливим польським словом офіційний сайт Президента Польщі кілька місяців займав перше місце на Гуглі.
Такий вид "оптимізації" не є чимось новим, і має навіть власний термін - Google Bombing. І ніби (за деякою інформацією з тематичних форумів) Google якось пробує від нього захиститися, але видно, поки що не дуже успішно. Новим тут є притягнення чоловіка до кримінальної відповідальності за такі дії. Звичайно, така справа нова для правосуддя, тому не виключено, що жорсткої кари не буде, проте сам факт такого "бомбування" встановлено достеменно.
Детальніше про справу можна почитати тут http://wiadomosci.gazeta.pl/Wiadomosci/1,80269,4477719.html

Оптимізація форумів та інших форм спільнот користувачів WWW
Дана стаття була написана і лише зараз опублікована у науковому віснику “Львівської Політехніки”. З організаційних причин вона пролежала 2 роки у видавництві. Тому в цій статті ви не знайдете терміну Веб 2.0, який тоді це просто не існував. Проте, про своїй суті стаття саме про це – як керувати та оптимізовувати Інтернет-спільноти, базове поняття для Веб 2.0
Стаття публікується зі спрощеннями та скороченнями, зокрема без формул, зі спрощеними заголовками, та без деяких ілюстрацій.

Реклама – один з методів впливу на свідомість, розум, поведінку людини. Формами цього впливу можуть бути усна та письмова мова, графічні засоби, статичні та динамічні образи, музика, кольорова палітра. Взаємодія цих компонентів породжує особливий лігвовізуальний феномен, певне візуальне, структурне, смислове та функціональне ціле, що забезпечує комплексний прагматичний вплив на адресата – креолізовані або, в іншій термінології, полікодові, полімедіальні, полімодальні, гетерогенні, відеовербальні, мультимедійні тексти. „Цифровий” час мультимедійних текстів [Cameron 2001] прийнято називати ерою постмодернізму.
Постмодернізм є візуальною культурою [Mirzoeff 1999], епохою „нового виду грамотності, основою якої виступає візуальний дизайн” [Kress, Leeuwen 1996]. Виникнувши як культура візуальна, постмодернізм зосередився не на відображенні, а на моделюванні дійсності шляхом експериментування зі штучною реальністю – відеокліпами, комп’ютерними іграми тощо [Маньковская 2000]. Це дало привід деяким дослідникам називати постмодернізм „окуляцентричним”, oculacentriс (від лат. ŏcиlus – око) [Mirzoeff 1999], оскільки телебачення, електронні та друковані видання сьогодення зображають та інтерпретують світ за допомогою візуальних засобів [Rose 2000:6]. Дослідження візуальних компонентів дискурсів телепрограм, підручників та реклами є надзвичайно актуальними та важливими, що неодноразово підкреслювалось [Dijk 1997].

Технологія AJAX стрімко увірвалася в типовий набір технологій формування Веб-сторінок і зараз набуває ще більшої популярності.
Вперше користувачі близько познайомилися з AJAX в новій пошті Google Mail (Gmail) і були вражені високою інтерактивністю Веб-сторінок та їхньою “легкістю” під час змін. Фактично, по інтерактивності такі сторінки вже більше співмірні з локальними програмами “офісного” класу ніж з традиційними HTML-сторінками.
Я не буду зараз вдаватися в деталі технології (це тема для окремого матеріалу, і сподіваюся, що такий матеріал в нас на сайті ще зявиться), відмічу коротко що суть технології наступна. Браузер, окрім статичного HTML разом зі сторінкою підтягує досить хитрий JavaScript код, який постійно тримає звязок зі сервером, отримує потрібні інструкції зі сервера, і відповідно до них модифікує код сторінки (сторінка видозмінюється).
Детальніше про технологію можна почитати наприклад тут http://en.wikipedia.org/wiki/Ajax_%28programming%29
У цій статті мова дещо про інше. Річ у тім, що окрім броузерів сторінки сайту “переглядають” і роботи пошукових систем. А для них звичайно AJAX не значить нічого, і замість AJAX-сторінок вони бачать пусте місце, або стартовий статичний HMTL-код сторінки.
Тут і виникає певна проблема. Попри всю зручність і ефектність сайт виконаний по технології AJAX може для пошукової системи бути пустим місцем. Тобто відвідувачі на сайт з пошуківців потрапляти не будуть. А таку розкіш можуть дозволити далеко не всі власники сайтів.
Коли я вперше познайомився з AJAX, моя думка щодо технології з наведеної вище причини була цілком негативною.
Проте, при детальнішому розгляді стає зрозуміло, що не все так погано. Більше того, використання AJAX для деяких типів сайтів за певних умов може стати навіть корисним з точки зору позиціонування в пошукових системах.

Цікава новина з'явилася в Рунеті - один з найбільших російських Веб-холдингів РБК купив популярний розважальний сайт anekdot.ru Сайт анекдотів був приватним проектом Веб-майстра Дмитра Вернера та був одним з перших розважальних сайтів російською мовою.
Ціна угоди - досить вражаюча. Називаються суми від 500 тисяч до 1 мільйона доларів.
Цікавим в даній угоді є один момент:

Майже кожен починаючий власник (адміністратор) сайту додає до сайту таку інтерактивну компоненту як форум.

Як правило створюється один тематичний форум та кілька загально тематичних “Різне”, “Балачка”, “Гумор”. Власник бере на себе підтримку кількох різнопланових форумів.

Відвідувачів не багато і через деякій час навіть власник перестає публікуватись на своєму форумі. Не отримує відгуки на свої ідеї, цікаві теми залишаються нерозкритими. Автор нікому невідомий.

У результаті сайти обвішані форумами, форумчиками, форумчишками з кількістю тем від 1 до 100. Навіть популярні сайти, навіть з цікавими темами.

Для чого створюють форуми на додаток до сайту? Форум (на думку власника сайту) має:

Тепер Google зайнявся вдосконаленням мови HTML – додав до списку можливих значень атрибуту rel тегу А значення nofollow (зі самим списком допустимих значень можна ознайомитися тут - Basic HTML data types ).

Google Scholar - пошукова система від Google, яка здійснює пошук у тематичних матеріалах. Орієнтована на науковців та студентів.

Ми не розглядатимемо зараз різні методи просування сайту в Інтернет, а зосередимося на одному – на оптимізації сайту під пошукові системи.

Просування сайту в пошукових системах (оптимізація сайта) є дуже неоднозначним та багатоваріантним видом популяризації сайту.

У даній статті розглядається питання, а що саме робить оптимізатор сайту? Звичайно, у такій складній галузі, як пошукова оптимізація, кожен фахівець має свої секрети, ноу-хау, користає своїми унікальними можливостями та знаннями. Проте, існує ряд методів, які стандартно входять до арсеналу оптимізатора сайту.

Які ж це методи? Далі їх і розглянемо.

Статтю присвячено питанню побудови сайтів, які можна вважати якісними та ефективно функціонуючими.

Матеріал сформовано на основі статті, що опублікована в Віснику “Інформаційні системи та мережі” Національного Університету “Львівська Політехніка” .

Вам зробили сайт. Проте ви вже знаєте, що крім того, що сайт повинен бути гарним, приємним, зручним у користуванні, він повинен ще бути оптимізованим під пошукові машини. Такі сайти можуть потім успішно популяризуватися в Інтернет за допомогою пошукових систем (з’являтися в пошукових системах по тих словах, які відображають зміст сайту).

Оптимізація сайта є складним завданням, яке під силу висококваліфікованим фахівцям по оптимізації сайтів. Проте, і замовник самостійно може оцінити ступінь готовності свого сайту до ефективного подання в Інтернеті.

Інтернет-каталог ODP (http://dmoz.org ) є найбільшим і найважливішим каталогом Веб-сайтів. Дані з цього каталога імпортуються в тисячі інших каталогів сайтів, зокрема в такі як Google Directory. ODP єдиний з найбільших каталогів, розміщення в якому є безкоштовним для будь-якого сайту.

Потрапляння в ODP є для сайту запорукою подальшого успішного просування в Інтернет. Фахівці про просуванню та оптимізації сайтів вважають реєстрацію в цьому каталозі одним з найважливіших кроків по позиціонуванню сайту в World Wide Web.

Проте, слід відміти, що реєстрація в ODP чомусь виявляється для багатьох Web-майстрів та оптимізаторів складним завданням, яке часто залишається нерозв’язаним.
Далі наводяться рекомендації про правильному поданню сайту до реєстрації у Відкритому Каталозі для українських сайтів.