Новий сервіс, повні�стю у стилі Web 2.0, та ще й при цьому дуже швидко розвивається, набуваючи все новіших можливостей і стаючи все зручнішим для пересічного користувача. Однією з цікавих можливостей є не просто підтримка багатьох мов, але й можливість участі будь якого користувача у локалізації сервісу - для цього розроблено простий і зручний інструмент. Тому сервіс підтримує і українську мову. Але це все ж не основне, що дає сервіс. Сервіс успішно використовує вироблені впродовж останнього часу можливості, які дають користувачу онлайн програми у стілі Web 2.0 1. Швидкий інтерфейс з використанням AJAX

Шаблон Thesis New створений в процесі роботи над дисертаційною роботою і призначений для спрощеного написання таких документів як рукопис дисертації.

Основні зручності шаблону полягають в автоматизованій організації нумерації елементів дисертації (рисунків, таблиць, формул, означень тощо) та організації посилань на них (в тому числі на літературні джерела). Використання автоматизованого нумерування елементів гарантує коректний порядок їх нумерації в межах всього документа, а також забезпечує правильність вказівників на ці елементи. Особливо це актуально у випадках, коли фрагменти рукопису дисертації часто перегруповуються, міняються місцями та доповнюються новими фрагментами.

Схоже Google надумав обзавестись власною платіжною системою.
Особливо деталей не розголошують, але деяка інформація просочується

http://www.oborot.ru/news/3372/16
http://www.oborot.ru/news/3381/16

Нещодавно ознайомився із новим для себе класом програм, який називають Mindmapping, тобто щось типу карт розуму.
На мою думку дуже корисна річ для аналітиків, науковців, менеджерів і не тільки.

Програми призначені для візуалізованого представлення/редагування думок у вигляді ієрархії (дерева з одним коренем) із розгалуженням, мають, як правило, зручний функціонал розміщення вузлів графа, можна згортати і розгортати піддерева, що дає змогу ховати менш важливі моменти і концентруватись на більш важливих, тобто легше читати думку.

Mind Map - це альтернатива плоскому представленню знань у вигляді тексту природньої мови, до якого ми так звикли, проте плоский текст, на мою думку, менш природній для людського мислення ніж структуроване представлення у вигляді карт розуму. Бачачи перед очима свою думку, викладену у вигляді графу, легше робити доповлення, виправлення, а тоді вже генерувати плоский текст для наукової статті.

Можливо вже скоро Windows здаватиме свої позиції як пануюча операційна система. Фірма Новел готується до випуску своєї операційної системи Linux Desktop 10, яка коштуватиме дешевше за Windows, але буде такою ж простою для пересічного користувача.

Додаткова інформація: http://www.obozrevatel.com/news/2005/4/14/7593.htm

Ну ось вирішив написати невеличку футуристичну замітку про перспективи автороської винагороди за інтелектуальну діяльність (До продуктів інтелектуальної діяльності (ПІД) відноситимемо програмне забезпечення, наукові розробки, винаходи, ідеї, твори мистецтва тощо).
Основна думка полягає в тому, що до продажу ПІД буде підхід з діаметрально протилежного боку ніж зараз, якщо зараз ми в основному спочатку створюємо ПІД, а тоді шукаємо кому б то його продати (ну звичайно, часто спочатку роблять оцінку перспективності розробки, але наразі такі оцінки дуже неефективні і не систематизовані). У деяких випадках продати взагалі не реально, як це є із продуктами наукової роботи, патентування - теж справа "геморойна" і неефективна. Це все витікає з особливості ПІД: створення ПІД вимагає затрати зусиль не нижчої за будь-який інший продукт, а їх тиражування - елементарна операція.

Сьогодні часто можна зустріти ситуацію, коли на підприємстві чи в установі активно впроваджується використання Інтернету управлінським персоналом. Проте, часто таке впровадження обмежується наданням користувацького доступу деяким робочим місцям комп’ютерної мережі установи.

Чи корисний такий підхід зокрема та користувацький Інтернет взагалі для фірми? Маю намір написати кілька статтей на дану тематику, проте першою йде стаття негативна – де вказуються деякі загрози, на які наражається установа, впроваджуючи доступ до Інтернету своїм співробітникам.