Останнім часом мережа Internet стала для багатьох засобом заробітку грошей, який має значні переваги в порівнянні з традиційними сферами бізнесу. Відносно легкий спосіб розпочати власну справу часто вводить в оману, через яку початківці погано представляють собі, як ці можливості правильно використовувати.

Одним із найбільш популярних аспектів мережі Internet і в той же час найдешевшим є розробка Web-сайтів.

В цій статті ми спробуємо розібратись, що потрібно врахувати, щоб розробити успішний сайт. Також Ви дізнаєтесь: чому для того, щоб створити хороший ресурс, недостатньо знань декількох графічних редакторів, основ програмування чи розкрутки Web-сайтів та, сподіватимемося, зрозумієте наскільки складно стати в даній області спеціалістом пристойного рівня.

Підготовчий етап створення сайту

Які сайти варто робити?

За деякими даними в Інтернеті Microsoft подала на реєстрацію технологію, що фактично реалізована на сьогодні в RSS. Мова йде за "систему пошуку та збору підписок в веб-браузері" та "платформа для об'єднання контенту», яка перетворює новинні стрічнки в єдиний формат.
Детальніше є тут
http://news.com.com/Microsoft+seeks+patent+covering+Web+feed+readers/2100-1012_3-6145636.html

Оптимізація форумів та інших форм спільнот користувачів WWW
Дана стаття була написана і лише зараз опублікована у науковому віснику “Львівської Політехніки”. З організаційних причин вона пролежала 2 роки у видавництві. Тому в цій статті ви не знайдете терміну Веб 2.0, який тоді це просто не існував. Проте, про своїй суті стаття саме про це – як керувати та оптимізовувати Інтернет-спільноти, базове поняття для Веб 2.0
Стаття публікується зі спрощеннями та скороченнями, зокрема без формул, зі спрощеними заголовками, та без деяких ілюстрацій.

Що ж таке все-таки Веб 2.0? І в чому проблема України?
Я вже був написав статтю на тему Веб 2.0 http://it.ridne.net/uaweb2 , проте стаття була написана для одного науково-популярного українського видання і так і застряла (поки що, сподіваюся) в редакції. Я змучився чекати і кинув її в Мережу. Після цього я отримав непоганий зворотній зв'язок від читачів, з відгуків яких я зрозумів, що далеко не все там у статті очевидно. Крім того, тема Веб 2.0 та Уанету почала обговорюватися і широким загалом, зокрема в дискусійному листі Вебман.
Тому зараз пишу виключно для Вебу – простіше та практичніше.
Отже давайте з початку.

Недавно був запрошений (точніше делегований по запрошенню на організацію, де я працюю) на презентацію одного супер-сайту. По ряду причин я не наводитиму його адреси (хай самі себе піарать).
Я був вражений. Суть проекту - портал вільно вживаного ПЗ (правда автори вперто називали його "відкритим", але то деталі ).
По задумці - це сайт новин, каталог ресурсів, та download-архів вільного ПЗ.
Насправді це два десятки цитованих та запозичених статтей, та біля 20 лінків на завантаження з оригінальних сайтів

Тобто на фоні існуючих проектів щодо free- &shareware software ще просто мильна булька.
У принципі нічого страшного в тому нема. Зробити такий ресурс то важка праця, і може просто не вийшло в хлопців. Усяке буває. За мною також числиться пару "висячих" проектів.

Технологія AJAX стрімко увірвалася в типовий набір технологій формування Веб-сторінок і зараз набуває ще більшої популярності.
Вперше користувачі близько познайомилися з AJAX в новій пошті Google Mail (Gmail) і були вражені високою інтерактивністю Веб-сторінок та їхньою “легкістю” під час змін. Фактично, по інтерактивності такі сторінки вже більше співмірні з локальними програмами “офісного” класу ніж з традиційними HTML-сторінками.
Я не буду зараз вдаватися в деталі технології (це тема для окремого матеріалу, і сподіваюся, що такий матеріал в нас на сайті ще зявиться), відмічу коротко що суть технології наступна. Браузер, окрім статичного HTML разом зі сторінкою підтягує досить хитрий JavaScript код, який постійно тримає звязок зі сервером, отримує потрібні інструкції зі сервера, і відповідно до них модифікує код сторінки (сторінка видозмінюється).
Детальніше про технологію можна почитати наприклад тут http://en.wikipedia.org/wiki/Ajax_%28programming%29
У цій статті мова дещо про інше. Річ у тім, що окрім броузерів сторінки сайту “переглядають” і роботи пошукових систем. А для них звичайно AJAX не значить нічого, і замість AJAX-сторінок вони бачать пусте місце, або стартовий статичний HMTL-код сторінки.
Тут і виникає певна проблема. Попри всю зручність і ефектність сайт виконаний по технології AJAX може для пошукової системи бути пустим місцем. Тобто відвідувачі на сайт з пошуківців потрапляти не будуть. А таку розкіш можуть дозволити далеко не всі власники сайтів.
Коли я вперше познайомився з AJAX, моя думка щодо технології з наведеної вище причини була цілком негативною.
Проте, при детальнішому розгляді стає зрозуміло, що не все так погано. Більше того, використання AJAX для деяких типів сайтів за певних умов може стати навіть корисним з точки зору позиціонування в пошукових системах.

Невелика стаття провідного фахівця з юзабіліті Веб-сайтів Якоба Нільсена Search Engines as Leeches on the Web уже встигла трохи наробити шуму.
Як і багато інших теоретиків та практиків Веб-технологій, Якоб Нільсен звернув увагу на те, що пошукові системи часто позбавляють користувача потреби заходити на сайт, з якого отримано інформацію.
Нільсен стверджує, що має місце тенденція до зміни характеру запитів користувачів до пошукових машин в напрямку конкретизації. Як наслідок, часто користувач задовольняє свою інформаційну потребу, просто переглядаючи результати пошуку. Важко сказати, наскільки правий Нільсен, але слід мати на увазі, що він має серйозну аналітичну службу, яка досліджує поведінку людей у Вебі.
Відзначу також, що деякі аналогічні проблеми взаємодії пошукових машин та інших сайтів уже обговорювалися на ІТ-Аналітика (зокрема ось тут - Пошукові системи та інтелектуальна власність )
У своїй статті Нільсен фактично декларує необхідність виходу сайтів з під залежності від пошукових систем.
У завершальній частині статті автор пропонує власникам сайтів ряд механізмів, які мають допомогти звільнитися від такої залежності. Це зокрема наступні засоби:

Розпочав свою роботу онлайн-журнал Інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету "Львівська Політехніка" - http://iknit.net
Основними задачами, що ставляться перед сайтом є інформування спільноти щодо діяльності Інституту, публікація його новин, а також комунікація зі студентами та співробітниками Інституту.
Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету "Львівська Політехніка" є найбільшим в Західно-Українському регіоні освітнім закладом, що готує висококваліфікованих фахівців з інформаційних технологій за спеціальностями "Програмне запезпечення", "Системи автоматизованого проектування", "Автоматизовані системи управління", "Інтелектуальні системи прийняття рішень", "Видавничо-поліграфічна справа", "Прикладна лінгвістика".

Цікава новина з'явилася в Рунеті - один з найбільших російських Веб-холдингів РБК купив популярний розважальний сайт anekdot.ru Сайт анекдотів був приватним проектом Веб-майстра Дмитра Вернера та був одним з перших розважальних сайтів російською мовою.
Ціна угоди - досить вражаюча. Називаються суми від 500 тисяч до 1 мільйона доларів.
Цікавим в даній угоді є один момент:

Тепер Google зайнявся вдосконаленням мови HTML – додав до списку можливих значень атрибуту rel тегу А значення nofollow (зі самим списком допустимих значень можна ознайомитися тут - Basic HTML data types ).

Ми не розглядатимемо зараз різні методи просування сайту в Інтернет, а зосередимося на одному – на оптимізації сайту під пошукові системи.

Просування сайту в пошукових системах (оптимізація сайта) є дуже неоднозначним та багатоваріантним видом популяризації сайту.

У даній статті розглядається питання, а що саме робить оптимізатор сайту? Звичайно, у такій складній галузі, як пошукова оптимізація, кожен фахівець має свої секрети, ноу-хау, користає своїми унікальними можливостями та знаннями. Проте, існує ряд методів, які стандартно входять до арсеналу оптимізатора сайту.

Які ж це методи? Далі їх і розглянемо.