EAI – це технологія, за допомогою якої організація добивається централізації і оптимізації інтеґрації корпоративних застосувань, зазвичай використовуючи ті або інші форми технології оперативної доставки інформації, яка керується зовнішніми подіями.

ETL – це технологія, яка перетворить дані (зазвичай за допомогою їх пакетного опрацювання) з операційного середовища, що включає гетерогенні технології, в інтеґровані дані, що узгоджуються між собою, придатні для використання в процесі підтримки прийняття рішень; ETL-технологія орієнтована на бази даних, наприклад, сховище, вітрину або операційне сховище даних.

EII – це технологія для інтеґрації в режимі реального часу незіставних типів даних з численних джерел як всередині, так і за межами корпорації; інструменти EII забезпечують універсальний рівень доступу до даних і використовують технологію пошуку інформації або можливості роботи за запитами; технологія EII орієнтована на конкретних співробітників, які одержують інформацію через інструментальну панель або звіт.

Необхідність інтеграції даних виникає через неоднорідність програмного середовища, розподілений характер організації, підвищені вимоги до безпеки даних, необхідність наявності багаторівневих довідників метаданих, потребу в ефективному зберіганні й опрацюванні дуже великих обсягів інформації.

Інтеґрація даних – це об'єднання даних, які спочатку вводяться в різні системи. Самі ці системи можуть розташовуватися в одній локальній мережі, але мати різні платформи і внутрішню архітектуру. Метою інтеґрації даних є отримання єдиної і цілісної картини корпоративних даних предметної області. Інтеґрація даних може бути описана за допомогою моделі, яка включає застосування, продукти, технології та методи.

Дослідники часу розрізняють два способи його подання: порядковий та структурний. Порядковий спосіб передбачає подання часу за допомогою натуральних чисел. Структурний спосіб ґрунтується на понятті структурування.
Розглянемо скінченну множину , на якій задане відношення порядку. Тобто .
Структуруванням множини називається пара , де , і – бієктивне відображення, яке кожному елементу множини ставить у відповідність скінченний закритий інтервал множини , причому:

Час – це безмежна щільна множина елементів, на якій визначено відношення порядку. Ця множина є ізоморфною до множини дійсних чисел, тобто часова вісь подається як вісь дійсних чисел. Таке визначення належним чином відображає усі аспекти часу як одного з елементів дійсності.
В області баз даних часову вісь визначають як зліченну дискретну множину, на якій задано відношення порядку (“менше рівне”). Елементи цієї множини називаються часовими моментами.

Рис. 1. Часова вісь.
На рис. 1 зображено часову вісь з дискретними моментами часу. Причому:


Дискретна часова вісь ізоморфна до множини натуральних чисел.

І бази даних, і сховища даних дозволяють опрацьовувати деталізовані та інтегровані дані, що побудовані на основі наперед допустимих моделей даних. У випадку роботи у всесвітній мережі з величезною кількістю ресурсів (прикладами таких задач є туристичний бізнес – збирання інформацію про місця відпочинку, її інтеграція та зберігання у внутрішніх базах даних, геоінформаційні системи – на сьогодні ще не розроблено єдних стандартів подання такої інформації, а її збір також проходить із джерел з наперед невідомими моделями даних) неможливо визначити, які саме моделі даних використовуватимуться. Тому виключно за допомогою баз даних та сховищ даних не можна організувати ефективної взаємодії між усіма об'єктами у цих предметних областях. Розробники часто зустрічаються з набором слабо зв'язаних джерел даних і тому повинні кожного разу вирішувати низькорівневі завдання управління даними. У число цих завдань входять забезпечення можливостей пошуку і запиту даних; дотримання правил, обмежень цілісності, угод про іменування і т.д.; відстежування походження даних; забезпечення доступності, відновлення і контролю доступу; керований розвиток даних і метаданих.

Як відомо, для зберігання та опрацювання даних використовують різні засоби: бази даних, сховища даних, оперативні сховища даних. Дамо визначення цих понять та здійснимо їх характеристику.

Наведемо декілька найбільш поширених визначень бази даних (БД).

База даних – сукупність екземплярів різних типів записів і відношень між записами та елементами.

Базу даних можна визначити як сукупність взаємозв'язаних даних (прості чи складені типи), що зберігаються разом на одному носії та описують якусь предметну область за наявності такої мінімальної надмірності, яка допускає їх використання оптимальним чином для одного або декількох застосувань. Розрізняють ієрархічні, мережеві, реляційні, часові (темпоральні), постреляційні (об’єктно-орієнтовані, з гніздуванням), розподілені та багатовимірні бази даних.

Використання бази даних припускає роботу з нею декількох прикладних програм (застосувань), що вирішують завдання різних користувачів.

Сховище даних – це аґреґований інформаційний ресурс, що містить консолідовану інформацію з усієї проблемної області та використовується для підтримки прийняття рішень.

До 15 жовтня проводиться набір статтей у вісник "Комп"ютерні системи та мережі" Національного університету "Львівська політехніка" Інституту комп"ютерних технологій автоматики та метрології кафедри "Електронні обчилювальні машини". Вісник має статус ВАК, а тому і статті слід оформляти згідно вимог. З питань оформлення та прийому статті звертатись на поштову скриньку andrie83@gmail.com до Андрухіва Андрія( додаткова контактна інформація за адресою http://it.ridne.net/user/123)

Розглянуто методи ідентифікації особи за відбитками пальців. Приведено класичний підхід до проведення ідентифікації та на його основі здійснено аналіз модифікацій різних його частин. Виділено проблеми, які виникають на різних етапах у систем ідентифікації.

Вступ

Біометрія, як наука вивчення математичних або статистичних властивостей у фізіологічних і поведінкових людських характеристиках, широко використовується у сфері захисту інформації. Використання відбитків пальців в якості біометрії є одним з найстаріших методів автоматизоматизованої ідентифікації особи і водночас найбільш поширеною в наш час. До числа факторів, які сприяють поширенню використання систем такого типу можна віднести: незначні розміри та вартість апаратури для обробки зображень відбитків пальців, високопродуктивне апаратне забезпечення, степінь та швидкість розпізнавання, що відповідають вимогам програмного забезпечення, різкий ріст та розвиток мережних технологій та Інтернету, а також усвідомлення необхідності простих, базових методів захисту та безпеки інформації.

Буй Д.Б., доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник
Шишацька О.В., інженер-програміст, що виконує науково-технічні розробки
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
кафедра теорії та технології програмування

Зроблено стислий екскурс в історію виникнення та розвитку UML, наведено короткий огляд мови та зроблено спробу систематизувати велику кількість навчально-наукової літератури, присвяченої цій мові.
Ключові слова: UML, об’єктно-орієнтоване проектування, мова моделювання, специфікація, семантика.

Останнім часом великої популярності набула мова моделювання UML (Unified Modeling Language), яка стала “стандартом де-факто” в області розробки програмного забезпечення та застосовується для розв’язання задач інших галузей, наприклад, бізнес-моделювання. У роботі зроблено стислий екскурс в історію виникнення та розвитку UML, наведено короткий огляд мови та зроблено спробу систематизувати велику кількість навчальної та наукової літератури, присвяченої цій мові.

Оптимізація форумів та інших форм спільнот користувачів WWW
Дана стаття була написана і лише зараз опублікована у науковому віснику “Львівської Політехніки”. З організаційних причин вона пролежала 2 роки у видавництві. Тому в цій статті ви не знайдете терміну Веб 2.0, який тоді це просто не існував. Проте, про своїй суті стаття саме про це – як керувати та оптимізовувати Інтернет-спільноти, базове поняття для Веб 2.0
Стаття публікується зі спрощеннями та скороченнями, зокрема без формул, зі спрощеними заголовками, та без деяких ілюстрацій.

У даній статті розглядаються особливості визначення та оптимізації тематики сайтів ряду спеціальних видів, зокрема форумів, блогів, інших форм інтернет-спільнот. Принциповою відмінністю сайтів інтернет-спільнот від традиційних сайтів, що представляють своїх власників, є висока ступінь залежності інформаційного наповнення сайту від його відвідувачів. Така безпосередня залежність відсутня у традиційних представницьких чи інформаційних сайтах.

ВЕБ 2.0 ТА СЕМАНТИЧНИЙ ВЕБ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ WWW

А.М. Пелещишин, О.Л. Березко

Вступ
Сьогодні Всесвітня павутина (World Wide Web) є безпрецендентним за своїми розмірами, багатоплановістю, динамічністю, доступністю, розподіленістю та темпами зростання обсягів контенту інформаційним ресурсом. Кількість користувачів Інтернету є надзвичайно великою (близько мільярда) і продовжує невпинно зростати.
Впродовж останніх років у розвитку Інтернету можна виділити ряд тенденцій, які стали визначальними. Їх підгрунтям є нові технології та підходи до розробки, підтримки, використання Веб-ресурсів, обміну інформацією між ними тощо. Ці підходи і технології отримали спільну назву “Веб 2.0” і позиціонуються багатьма дослідниками Вебу як новий якісний крок у розвитку Інтернету.

Банерна реклама є семіотичним явищем складної конфігурації, яке утворюється поєднанням одиниць різних знакових систем. На думку А.Д.Бєлової, у сучасній рекламі переконання здійснюється, швидше всього, за рахунок невербальних компонентів [Белова 1997], які є самодостатніми для розкриття певного змісту… виступають ядром комунікації, створюють відповідний настрій, передають інформацію, [Ткачук-Мірошниченко 2001], посилюють вплив вербальної аргументації [Крутько 2006].
Побудова рекламного повідомлення на домінанті візуальної інформації є характерною ознакою реклами епохи постмодернізму. Саме висока функціональна адекватність невербальних компонентів рекламного повідомлення сприяє досягненню ефективності психологічного впливу реклами в цілому.

Реклама – один з методів впливу на свідомість, розум, поведінку людини. Формами цього впливу можуть бути усна та письмова мова, графічні засоби, статичні та динамічні образи, музика, кольорова палітра. Взаємодія цих компонентів породжує особливий лігвовізуальний феномен, певне візуальне, структурне, смислове та функціональне ціле, що забезпечує комплексний прагматичний вплив на адресата – креолізовані або, в іншій термінології, полікодові, полімедіальні, полімодальні, гетерогенні, відеовербальні, мультимедійні тексти. „Цифровий” час мультимедійних текстів [Cameron 2001] прийнято називати ерою постмодернізму.
Постмодернізм є візуальною культурою [Mirzoeff 1999], епохою „нового виду грамотності, основою якої виступає візуальний дизайн” [Kress, Leeuwen 1996]. Виникнувши як культура візуальна, постмодернізм зосередився не на відображенні, а на моделюванні дійсності шляхом експериментування зі штучною реальністю – відеокліпами, комп’ютерними іграми тощо [Маньковская 2000]. Це дало привід деяким дослідникам називати постмодернізм „окуляцентричним”, oculacentriс (від лат. ŏcиlus – око) [Mirzoeff 1999], оскільки телебачення, електронні та друковані видання сьогодення зображають та інтерпретують світ за допомогою візуальних засобів [Rose 2000:6]. Дослідження візуальних компонентів дискурсів телепрограм, підручників та реклами є надзвичайно актуальними та важливими, що неодноразово підкреслювалось [Dijk 1997].

Проаналізовано проблеми, що виникають під час опрацювання даних у геоінформаційних системах. Наведено структури даних геоінформаційної системи. Проаналізовано методи збільшення інформативності геоінформаційних систем.

ВСТУП

Головна відмінність ГІС-технологій від технологій сховищ даних, побудованих на основі реляційної моделі, полягає у встановленні зв'язку між картографічною інформацією та тематичними даними в формі реляційних баз данних. Це дозволяє в інтерактивному режимі легко переходити від табличного подання данних до картографічного і навпаки, або суміщувати їх. Тому можливість комбінувати геометричні та атрибутивні дані визначає якісно новий підхід до аналізу данних з метою прийняття на його основі обгрунтованого рішення.

Статтю присвячено питанню побудови сайтів, які можна вважати якісними та ефективно функціонуючими.

Матеріал сформовано на основі статті, що опублікована в Віснику “Інформаційні системи та мережі” Національного Університету “Львівська Політехніка” .