Різні СКБД по різному виконують ідентичні SELECT-запити, записані за допомогою різних конструкцій.

Наступні два запити є ідентичні за результатом

Одна з переваг версії Oracle 9i (v.9.0.1) над попередніми полягає в підтримці ANSI стандарту SQL. Зокрема, Oracle 9i “нарешті” підтримує такі конструкції з’єднань, як
ТаблA INNER|LEFT|RIGHT|FULL JOIN ТаблB ON умова_з’єднання

Нещодавно вийшла у світ нова версія СКБД PostgreSQL - 8.0 (www.postgresql.org)

Особливістю версії є повна підтримка Windows-NT платформ - Win2000, XP, Win2003 (Win-95,98,ME не підтримуються). Попередні версії PostgreSQL повноцінно працювали на платформах UNIX/Linux, а у Windows-системах лише в режимі емуляції Cygwin для UNIX.

PostgreSQL - повністю безкоштовна система керування базами даних, яка підтримує загально поширені стандарти SQL. Мовою програмування процедур та функцій виступає варіант PL/SQL - PGPL/SQL.

PostgreSQL може сильно конкурувати з MS SQL-Server в якості сервера бази даних для корпоративних систем.

Firefox набирає популярності. Уже зараз безперечним є те, що ней новий безкоштовний браузер матиме своїх постійних користувачів та ентузіастів, які розширюватимуть його можливості. Проте, і за недовгий час існування Firefox уже встиг “обрости” купою розширень, які збільшують або міняють його функціональність.На сьогодні доступно уже сотні розширень до браузера.

Значна частина розширень є непотрібною або навіть зайвою для користувача, і установка таких розширень є небажаною. Проте є ряд розширень, які суттєво покращують “вогняну лисицю” і роблять її найфункціональнішим та найефективнішим сучасним браузером.
Далі наводиться мій короткий суб’єктивний огляд корисних розширень до firefox. Звичайно, даний список для кожного користувача може відрізнятися – адже розширення покликані задовольняти специфічні потреби кожного користувача.

Проте пропонований список може служити точкою відліку для формування власного варіанту Firefox. Усі розширення взято зі офіційного сайту Firefox, що дозволяє сподіватися на їхню коректну роботу.

Протягом останнього року вдруге з’явилось повідомлення про випробування системи захисту інформації за допомогою “квантової криптографії”. Останній прототип має вирішити задачу розповсюдження ключів на відстань більше 100 км по оптико-волоконному кабелю.

Досить часто термін “криптографія” збиває читачів цих повідомлень.

Google Scholar - пошукова система від Google, яка здійснює пошук у тематичних матеріалах. Орієнтована на науковців та студентів.

У попередній статті даної тематики
мною було наведено ряд суттєвих загроз та небезпек, що несе у собі непродумане під’єднання до Інтернету робочих місць на підприємстві чи в установі.

Проте це зовсім не значить, що Інтернет на підприємстві є безумовно шкідливим і не може принести реальної користі. У даній статті власне і розглядаються можливі прибутки підприємства від впровадження на робочі місця доступу до глобальної мережі.

Глянемо тепер на основні прибутки, які несе в собі Інтернет для підприємства.

Цікавий матеріал опубліковано сьогодні на securitylab.ru - Борьба с преступлениями, совершаемыми с использованием сети Интернет . Матеріал являє собою доповідь представника спеціального відділу по боротьбі з комп’ютерними злочинами МВД Росії на конференції “Право та інтернет”.

У мене зразу виникає питання – а чи існують українські матеріали такого плану від наших силових структур? Мені на жаль, про таке поки що не відомо.
Далі спробуємо трохи проаналізувати доповідь російських правоохоронців.

Сьогодні часто можна зустріти ситуацію, коли на підприємстві чи в установі активно впроваджується використання Інтернету управлінським персоналом. Проте, часто таке впровадження обмежується наданням користувацького доступу деяким робочим місцям комп’ютерної мережі установи.

Чи корисний такий підхід зокрема та користувацький Інтернет взагалі для фірми? Маю намір написати кілька статтей на дану тематику, проте першою йде стаття негативна – де вказуються деякі загрози, на які наражається установа, впроваджуючи доступ до Інтернету своїм співробітникам.

Досвідчених користувачів сервісу електронної пошти не дивує кількість спама, яка надходить у їх скриньки. Нажаль помітно ряд тендецій, які свідчать - інформаційного сміття у пошті буде більше.

Україномовні сайти на жаль часто вважаються чимось другосортним у порівнянні з аналогічними російськомовними. Це зокрема, відображається на розміщенні реклами на них. Не так часто рекламодавці підтримують україномовні сайти. Проте важливо усвідомити, що саме україномовні сайти є ефективною площадкою для прямої реклами українських онлайн-магазинів.

Пропонували мені підключення до Інтернет через новоорганізовану домашню мережу. Ніби на перший погляд все класно (телефон вільний, дешевше і тп), проте дещо мене заставило відмовитися. Основні причини:

Дистанційне навчання (distance education, e-learning), як інновація прийшло на український ринок навчальних послуг декілька років тому і до цього часу залишається без законодовчо-нормативного визначення. За цей час тривали активні дискусії стосовно стратегії, перспективності та можливості впровадження e-learning в освітню сферу України.
Дистанційна освіта досі не легалізована в Україні, як окрема форма навчання, а лише частково використовується в заочному навчання (деколи відбуваєть тільки проста підмiна назви "Заочне навчання" на "Дистанцiйне навчання" без змiни технологiй та пiдходів до навчання) й як засіб для організації тренінгів бізнесменів чи працівників компаній.
Зараз відбувається обговорення проекту положення Міністерства Освіти і Науки України про дистанційну освіту (ДО) як державну політику, спрямовану на створення і розвиток системи дистанційної освіти в Україні (СДО). Текст положення можна знайти тут: http://udec.ntu-kpi.kiev.ua/udec.nsf/poloszennyaukrDO?OpenPage

25 грудня 2002 року в третьому, остаточному, читанні Державна Дума Росії узаконила навчання з допомогою дистанційних технологій прийнявши поправки до законів "Об образовании" і "О высшем и послевузовском профессиональном образовании". Ці поправками дозволяють оволодівати знаннями дистанційно з отриманням загальнодержавного документа (диплому) після закінчення навчання.

Цікава стаття російського рекламіста з'явилася в Інтернеті - Реклама:
Эффективно -
не обязательно дорого. Гарно написана та легко читається. Можливо занадто емоційна та різка. Але, безсумнівно, корисна. Раджу прочитати.
Приходить до голови цікава екстраполяція щодо Web-дизайну. Але про це далі

Існує можливість читати RSS новини без інсталяції спеціального клієнта. Існує веб інтерфейс для читання стрічок RSS, заходьте на сайт http://www.bloglines.com, там потрібно зареєструватись, а далі все зрозуміло.

На сьогодні в цифрових інформаційних системах активно використовують алгоритми цифрового підпису, такі як MD5, SHA-0 і SHA-1, не зважаючи на те, що ніхто строго не довів можливість простого зламання цих алгоритмів багато серйозних систем їх використовує свято вірячи у їх незламність, навіть у нашій країні з початку цього року діє закон, що юридично прирівнює електронні підписи до традиційних, зовсім нещодавно з'явились деякі публікації, що покладають тінь сумніву на хибність таких переконань, це викликало серйозне занепокоєння у сфері цифрового захисту інформації.
Детальна інформація тут http://www.securitylab.ru/47227.html

Багато програм і операційних систем зара

Така заява Біла Гейтса. Не дуже то він трудиться, щоб пояснити свою думку, але каже просто, що скоро носити сріблясті диски із записаною музикою чи фільмом буде просто смішно.

А я думав, що сьогодні якщо купувати відео-плеєр якийсь, то краще відразу DVD (або комбо), бо VHS не довго залишилось жити.

Детально:
http://www.dw-world.de/russian/0,3367,2214_A_1266437_1_A,00.html
http://www.internet.ru/index.php?itemid=9765

RSS розшифровується, як Really Simple Syndication, перекладається дещо беззмістовно.... справді проста синдикація.

Прикольна ця штучка тим, що будь-хто може легко публікувати свої новини у вебі у простенькому форматі (підмножина XML), через веб. Тому і самі клієнти RSS надзвичайно прості. Також маючи новини у форматі RSS легко їх викласти на вашу домашню сторінку.

Якщо поставите собі такого клієнта, можете спробувати почитати з блоґу новин ІТ, його RSS адерса: http://newsua.blogspot.com/atom.xml

Інформація про RSS в каталозі Yandex
http://yaca.yandex.ru/yca/cat/Computers/Internet/Web_Development/rss/

Новини у форматі RSS від Yandex'a
http://yaca.yandex.ru/yca/cat/Computers/Internet/Web_Development/rss/

Я започаткував блоґ новин про ІТ українською мовою http://newsua.blogspot.com/. Тут я просто публікую цікаві мені новини (не переклади, а написані самостійно), в основному про знайдені цікаві речі у Інтернеті, якими хочеться поділитись з усіма. Публікувати повідомлення у блозі дуже просто, можна через веб, а можна просто, надіславши повідомлення на певну адресу емайл. Один і той самий Блок може мати багато авторів, тому я пропоную всім бажаючим стати дописувачами блоґу, це не відбере багато часу, ви просто знайдену цікавинку зможете надіслати, щоб її всі змогли прочитати. Якщо це вас зацікавить, надішліть мені повідомлення на адресу me песик sergi.voyn.net і я вам надішлю запрошення стати дописувачем.

Google розпочав бета-тестування нового сервісу Google Groups 2, думаю таки варто називати його новим сервісом, а не новою версією Google Groups, яка стала дуже популярною.
Якщо коротко Google Groups 2 - це гібрид та Yahoo Groups.
Google Groups - це наступник сервісу DejaNews, який у свій час успішно придбав Google, представляє собою веб інтерфейс до сервісу Usenet, який за тривале своє існування накопичив великі обсяги дискусій.... Легендарна пошукова машина Google стала в такій ситуації дуже доречною.
Я наприклад дуже активно використовував послуги Google Groups при створенні програмного забезпечення, всі основні комп'ютерні корпорації публікують свої дискусії підтримки у Usenet (в тому числі і Microsoft), тому зустрівшись із якоюсь проблемою можете бути впевнені, що ви не перші, хто стикається з такою задачею і у Usenet вже є дискусія з цього приводу. Головне вірно сформулювати пошуковий запит. Правда, якщо у вас ніяких знань англійської - це вам може і не допомогти.