Банер

Взаємодія вербальних та невербальних знаків у банерній рекламі

Банерна реклама є семіотичним явищем складної конфігурації, яке утворюється поєднанням одиниць різних знакових систем. На думку А.Д.Бєлової, у сучасній рекламі переконання здійснюється, швидше всього, за рахунок невербальних компонентів [Белова 1997], які є самодостатніми для розкриття певного змісту… виступають ядром комунікації, створюють відповідний настрій, передають інформацію, [Ткачук-Мірошниченко 2001], посилюють вплив вербальної аргументації [Крутько 2006].
Побудова рекламного повідомлення на домінанті візуальної інформації є характерною ознакою реклами епохи постмодернізму. Саме висока функціональна адекватність невербальних компонентів рекламного повідомлення сприяє досягненню ефективності психологічного впливу реклами в цілому.

Ергономічні характеристики віртуальної реклами

Реклама – один з методів впливу на свідомість, розум, поведінку людини. Формами цього впливу можуть бути усна та письмова мова, графічні засоби, статичні та динамічні образи, музика, кольорова палітра. Взаємодія цих компонентів породжує особливий лігвовізуальний феномен, певне візуальне, структурне, смислове та функціональне ціле, що забезпечує комплексний прагматичний вплив на адресата – креолізовані або, в іншій термінології, полікодові, полімедіальні, полімодальні, гетерогенні, відеовербальні, мультимедійні тексти. „Цифровий” час мультимедійних текстів [Cameron 2001] прийнято називати ерою постмодернізму.
Постмодернізм є візуальною культурою [Mirzoeff 1999], епохою „нового виду грамотності, основою якої виступає візуальний дизайн” [Kress, Leeuwen 1996]. Виникнувши як культура візуальна, постмодернізм зосередився не на відображенні, а на моделюванні дійсності шляхом експериментування зі штучною реальністю – відеокліпами, комп’ютерними іграми тощо [Маньковская 2000]. Це дало привід деяким дослідникам називати постмодернізм „окуляцентричним”, oculacentriс (від лат. ŏcиlus – око) [Mirzoeff 1999], оскільки телебачення, електронні та друковані видання сьогодення зображають та інтерпретують світ за допомогою візуальних засобів [Rose 2000:6]. Дослідження візуальних компонентів дискурсів телепрограм, підручників та реклами є надзвичайно актуальними та важливими, що неодноразово підкреслювалось [Dijk 1997].

Syndicate content

© Інформаційні технології. Аналітика , Рідна Мережа