Написання рукопису дисертації за допомогою спеціального шаблону
Submitted by Pavlo Zhezhnych on Tue, 26/12/2006 - 17:12Робота над рукописами дисертацій, книг, статей вимагає певної автоматизації, оскільки без такої автоматизації багато часу витрачається на рутинне переоформлення наукової (навчальної) роботи з усіма можливими негативними наслідками - і як щодо наявності помилок, так і щодо бажання писати. Особливо це актуально у випадках, коли частини роботи відносно часто перегруповуються, міняються місцями та доповнюються новими фрагментами.
Конференція “UniversITy 3: IT-Startups”. Запрограмуй власну фінансову незалежність!
Submitted by Andriy Peleschyshyn on Wed, 27/01/2010 - 21:22Значно доповнені методичні вказівки щодо встановлення Dspace 1.5.2 на операційну систему FreeBSD 7.2
Submitted by Andriy Andrukhiv on Fri, 13/11/2009 - 20:17Створена методична інструкція не претендує ні на що. Можливо існує інший (простіший, надійніший, швидший та ін.) шлях встановлення Dspace. Прошу пишіть та створюйте конкуренцію. У методичці наводяться основні кроки по встановленню Dspace, вони не описані, також тут нема опису додаткових можливостей ПЗ яке забезпечує працездатність Dspace. Якщо у Вас виникли якісь розумні запитання чи пропозиції щодо розширення цієї методички, зауваження щодо змісту чи Вам просто важко у душі - пишіть на е-мейл: oai@lp.edu.ua . Також відкрився перспективний бібліотечний портал за адресою http://library.ridne.net ¬– приєднуйтесь, беріть участь у обговоренні проблем бібліотеки, проблем інформатизації бібліотеки та інше що пов’язане з бібліотекою. Щиро Ваш Андрухів Андрій.
Гендерный дисбаланс. Марина Комиссарова
Вимоги до встановлення:
а) Комп’ютер;
б) Людина з базовими знаннями UNIX, LINUX систем;
в) Internet.
1. Встановлюємо FreeBSD 7.2;
2. Для редактування файлів конфігурації та для спрощення роботи в ОС спочатку встановимо файловий менеджер Midnight Commander (MC). Для цього переходимо у файл з портами: # cd /usr/ports/misc/mc. Виконуємо команду: # make install clean. Якщо Інтернет проходить через проксі сервер то у файлі .cshrc додаємо стрічку setenv HTTP_PROXY ip_address:port. Додати цю стрічку можна через текстовий редактор VI. Для цього виконуємо наступні дії: # vi .cshrc .В результаті ми потрапимо у середовище VI. Для вводу стрічки, що пропише параметри проксі натиснемо клавішу Іш (Input) та вводимо setenv HTTP_PROXY ip_address:port. Після закінчення вводу натискаємо клавішу Esc. Для збереження результату натиснемо комбінацію :wq. Це дозволило вийти з редактора VI зі збереженням файлу. Перезавантажуємо комп’ютер.
2. Перекомпіляція ядра
Методичні вказівки щодо встановлення Dspace 1.5.2 на операційну систему FreeBSD 7.2
Submitted by Andriy Andrukhiv on Wed, 28/10/2009 - 23:10Створена методична інструкція не претендує ні на що. Можливо існує інший (простіший, надійніший, швидший та ін.) шлях встановлення Dspace. Прошу пишіть та створюйте конкуренцію. У методичці наводяться основні кроки по встановленню Dspace, вони не описані, також тут нема опису додаткових можливостей ПЗ яке забезпечує працездатність Dspace. Якщо у Вас виникли якісь розумні запитання чи пропозиції щодо розширення цієї методички, зауваження щодо змісту чи Вам просто важко у душі - пишіть на е-мейл: oai@lp.edu.ua . Також відкрився перспективний бібліотечний портал за адресою http://library.ridne.net ¬– приєднуйтесь, беріть участь у обговоренні проблем бібліотеки, проблем інформатизації бібліотеки та інше що пов’язане з бібліотекою. Щиро Ваш Андрухів Андрій.
Вимоги до встановлення:
а) Комп’ютер;
б) Людина з базовими знаннями UNIX, LINUX систем;
в) Internet.
1. Встановлюємо FreeBSD 7.2;
2. Для редактування файлів конфігурації та для спрощення роботи в ОС спочатку встановимо файловий менеджер Midnight Commander (MC). Для цього переходимо у файл з портами: # cd /usr/ports/misc/mc. Виконуємо команду: # make install clean. Якщо Інтернет проходить через проксі сервер то у файлі .cshrc додаємо стрічку setenv HTTP_PROXY ip_address:port. Додати цю стрічку можна через текстовий редактор VI. Для цього виконуємо наступні дії: # vi .cshrc .В результаті ми потрапимо у середовище VI. Для вводу стрічки, що пропише параметри проксі натиснемо клавішу Іш (Input) та вводимо setenv HTTP_PROXY ip_address:port. Після закінчення вводу натискаємо клавішу Esc. Для збереження результату натиснемо комбінацію :wq. Це дозволило вийти з редактора VI зі збереженням файлу. Перезавантажуємо комп’ютер.
2. Перекомпіляція ядра
Формування суспільного авторитету ВНЗ через онлайн-енциклопедію Вікіпедія
Submitted by Andriy Peleschyshyn on Wed, 21/10/2009 - 18:43Даний матеріал був основою пленарної доповіді на щорічній науковій конференції "Computer Scince and Information Technologies" CSIT-2009, що проводилася у жовтні 2009 у Національному університеті "Львівська політехніка", У місті Львові
. Вступ
Ріст конкуренції в сфері вищої освіти та зміна підходів споживачів освітніх та наукових послуг до пошуку партнерів ставлять перед провідними навчальними закладами нові завдання по формуванню позитивного образу в суспільстві з довготривалим ефектом дії. Традиційні підходи, як то – реклама, паперове інформування уже не задовольняють вимоги сучасних споживачів інформації. Окрім того, слід зауважити, що молоді комерційні ВНЗ часто досягають більшого ефекту від рекламної кампанії, використовуючи значні фінансові ресурси, високу мобільність, та сучасні Інтернет-технології.
Проте, великі державні ВНЗ, володіють значним інформаційним потенціалом, який при належному використанні може дати принципову перевагу над конкурентами, сформувати довготривалий суспільний ефект та закріпити лідерські позиції в окремих напрямах діяльності.
Одним зі способів реалізації існуючого потенціалу є проведення робіт з повноцінного наповнення світової енциклопедичної системи Вікіпедія інформацією, яка є сформована у конкретному ВНЗ або академічному закладі. Це визначатиме ВНЗ як активного учасника формування інформаційного суспільства в Україні та засвідчить його високий науковий та освітній рівень.
Консоль керування Bacula
Submitted by vekhnyk on Tue, 04/08/2009 - 10:01Система резервування Bacula складається з трьох основних фонових програм (демонів): Директора (Bacula Director); Зберігача (Bacula Storage Daemon) та Клієнта (Bacula File Daemon). Директор і Зберігач функціонують під керуванням Unix-подібних операційних систем, Клієнти існують як Unix-подібних систем, так і для Windows та Mac. Після правильного встановлення та налаштування ці програми функціонують автономно і, зазвичай, не потребують втручання в свою роботу. Для перевірки стану компонентів Bacula і результатів їх роботи а також для виконання деяких операцій "вручну" призначена Консоль керування (надалі просто Консоль) - програма призначена для взаємодії користувачів з Директором. В пропонованій статті розглянуті особливості різних модифікацій Консолі та операції, що можуть бути виконані за її допомогою.
Система резервування Bacula. Встановлення і налаштовування
Submitted by vekhnyk on Tue, 04/08/2009 - 09:58Bacula – пакет програм архітектури “клієнт-сервер” з відкритим початковим кодом, призначений для створення резервних копій даних, що знаходяться на комп’ютерах з різними операційними системами; для відновлення і перевірки збережених даних. Цей пакет має модульну архітектуру, легко масштабується, та може бути використаний, як для невеликої локальної мережі з кількох комп’ютерів, так і для мережі підприємства, що складається з кількох сотень комп’ютерів.
Основу Bacula складають 5 основних програм:
- Директор (Bacula Director), призначений для зберігання і запуску завдань резервного копіювання або відновлення, та ведення журналу всіх операцій.
- Зберігач (Bacula Storage Daemon), призначений для запису даних на фізичні носії: жорсткий диск, магнітну стрічку, оптичний диск тощо.
- Клієнт (Bacula File Daemon). Клієнтська частина, яка встановлюється на комп’ютері, що містить дані для архівації.
- Консоль керування. Призначена для контролю та керування операціями. Існують текстові та графічні консолі для Unix-подібних операційних систем та для ОС Windows.
- Монітор. Призначений для спостереження за станом Директора, Зберігача та Клієнтів.
- Каталог — реляційна база даних, в якій Bacula зберігає інформації про кожний архівований файл, що дає змогу швидко та ефективно відновлювати інформацію з архівів. На сьогодні Bacula підтримує бази даних MySQL, PostgreSQL та SQLite. База може бути розташована як на тому комп’ютері, що й демон керування, так і на іншому
В статті розглянутий приклад використання пакету Bacula 2.4.4 в локальній мережі, що складається з кількох робочих станцій під керуванням ОС Windows XP та серверу з ОС FreeBSD 7.0, на якому встановлена система керування базами даних MySQL.
Nagios. Відправлення повідомлень користувачам Windows
Submitted by vekhnyk on Mon, 03/08/2009 - 11:50Система моніторингу Nagios розроблена для Unix-подібних операційних систем та призначена для постійного спостереження за станом сервісів, комп’ютерів і активного мережевого обладнання, інформування адміністраторів про порушення нормальної роботи об’єктів моніторингу. Одразу після встановлення, система передбачає відправлення повідомлень тільки за допомогою електронної пошти. У пропонованій статті розглянуто налаштування системи Nagios, яка встановлена на комп’ютері з ОС FreeBSD, для відправлення повідомлень користувачеві комп’ютеру з ОС Windows.
Використання системи моніторингу Nagios
Submitted by vekhnyk on Thu, 30/07/2009 - 14:30Nagios – система моніторингу з відкритим початковим кодом, призначена для постійного спостереження за станом сервісів, комп’ютерів та активного мережевого обладнання. За допомогою цієї системи можливо організувати перевірку доступності вузлів комп’ютерної мережі (хостів), показників роботи комп’ютерів та працездатності функціонуючих на них програм (сервісів): поштових, веб, проксі серверів, систем резервного копіювання тощо. Можливо також інформувати адміністраторів та користувачів про порушення нормальної роботи об’єктів моніторингу за допомогою поштових і SMS повідомлень, повідомлень на пейджер, або звукових сигналів.
Сервер часу локальної мережі
Submitted by vekhnyk on Wed, 29/07/2009 - 11:20Для багатьох підприємств та організацій важливо мати точний час та дату на своїх комп'ютерах. Зокрема, точний час необхідний для автоматизованого виконання завдань за розкладом, аналізу журналів роботи користувачів, функціонування різноманітних білінгових систем, банківського програмного забезпечення.
Для синхронізації системного часу комп'ютерів, що мають доступ до Інтернет, або входять до локальної мережі з сервером точного часу створений мережевий протокол часу (Network Time Protocol, NTP). Для локальної мережі можливо синхронізувати час з точністю до мілісекунди, для Інтернет - з точністю до кількох десятків мілісекунд. В пропонованій статті розглянуто налаштування серверу точного часу на комп'ютері з ОС FreeBSD, який обслуговує локальну мережу з кількох десятків комп'ютерів, на яких встановлені ОС Windows XP та Windows 2003.
LightSquid - аналізатор журналів роботи Squid
Submitted by vekhnyk on Tue, 28/07/2009 - 12:09Серед популярних програм для аналізу журналів роботи проксі-сервера Squid, таких як SARG, SAMS, SquidLog, Statman, SquidGuard, Free-SA тощо, поважне місце посідає LightSquid, створена харків'янином Сергієм Єрохіним. Це маленький (близько 200 КБ) та швидкий аналізатор лог-файлів Squid написаний мовою Perl. На відміну від деяких згаданих вище аналізаторів, LightSquid не потребує для своєї роботи зовнішньої бази даних. Програма запускається за допомогою планувальника cron та зберігає статистику у файловій системі. LightSquid має web-інтерфейс для перегляду результатів своєї роботи. Існують інсталяційні пакети LightSquid для різних дистрибутивів Linux та для FreeBSD
В статті розглянуто встановлення й налаштовування аналізатора LightSquid на комп'ютері з операційною системою FreeBSD, на якому вже встановлений web-сервер Apache.
Використання проксі-сервера Squid в ОС FreeBSD
Submitted by vekhnyk on Mon, 27/07/2009 - 14:37Squid – пакет програм з відкритим початковим кодом, який виконує функції кешуючого та проксі-сервера, та підтримує кільки мережевих протоколів, включаючи HTTP, FTP, SSL. Використання Squid надає наступні можливості:
- централізований доступ до Інтернет через один сервер;
- зменшення зовнішнього трафіку за рахунок кешування об'єктів;
- авторизація;
- можливість регулювати пропускну здатність каналу;
- можливість обміну змістом кешу з сусідніми проксі-серверами;
- блокування або заміна небажаної інформації (банери, музичні файли, порнографічні сайти тощо).
Телеінформаційна мережа з використанням протоколу ІРv6
Submitted by Jura Stakhiv on Wed, 17/06/2009 - 10:26Розвиток інтернет-технологій та постійне розширення границь глобальної мережі Інтернет призвів до виникнення проблеми значного обмеження протоколу ІPv4, який має 32 бітову протяжність адреси, що визначає кількість можливих мережевих пристроїв, що можна заадресувати одночасно. Число сьогодні доступних глобальних, унікальних адрес ІPv4 є недостатнім, для того щоб призначити інші (нові) IP-адреси для всіх нових під'єднаних пристроів. ІP розглядається через ринок в якості спільного знаменника для різних рівнів програм, таких як дані, голос, звук. Однак ці всі нові пристрої вимагають дуже великої кількості ІP адрес. Крім того, система класу адрес, яка використовується в протоколі ІPv4 значно зменшує кількість можливих для використання адрес ІPv4. Класи D і Е, як недоступні публічні (державні) адреси являють в сумі 12% всього адресного простору ІPv4. Наступною проблемою виявився той факт що в 80 роках, розпочався бурхливий розвиток Інтернету в Азії і Європі, поодиноким організаціям були приписані дуже великі кількості унікальних публічних адрес, тоді як деякі країни в Азії і Африці отримали адреси класу C для всієї країни. Порівняно з протоколом ІPv4 – протокол шостої версії розв'язує всі проблеми, що з'являються при використанні ІPv4, додатково до ІPv6 було введено ряд нових особливостей.
Взаємодія Веб-сервісів в межах Веб ОС
Submitted by Jura Stakhiv on Mon, 15/06/2009 - 13:20Web ОС – це клієнт-серверне гібридне програмне забезпечення, що базується на парадигмі Cloud computing (“хмарні обчислення”) і використовує розвинену систему багатовіконного інтерфейсу користувача, яка функціонує, зазвичай, у вікні сучасного веб-броузера.[1] По суті Web ОС схожі на звичайні ОС, тільки Web ОС не управляють комп'ютером, а лише працюють з даними. Що стосується роботи з даними (створення, зберігання, обмеження доступу і тому подібне), то тут у Web ОС багато спільного із звичайними ОС.
Критична вразливість Windows та вірус Net-Worm.Win32.Kido
Submitted by Yuriy Ryshkovets on Wed, 28/01/2009 - 21:56Google Chrome - мисливець на ослів та вогняних лисів?
Submitted by Oleksandr Berezko on Thu, 04/09/2008 - 14:26Нещодавно Google оголосив про випуск власного браузера з відкритим кодом під назвою Chrome.
Без сумніву, сьогодні чи не кожна людина розумової праці проводить онлайн (читай - за браузером) значний відрізок як свого робочого часу, так і дозвілля, і зовсім не дивно, що Інтернет-гігант Google вирішив вийти на цей ринок зі своїм власним продуктом.
Мета - подальше завоювання аудиторії Вебу шляхом збору різноманітних статистичних даних та залучення користувачів до проектів Google (вже навіть на рекламному скріншоті програми можна помітити картинки з Google Maps, Blogger, Orkut, Gmail тощо). Очевидно, компанію вже давно не влаштовує співпраця з Mozilla не рівні тулбарів до Firefox. Мабуть, першим публічним "дзвоником" процесу отримання "самостійності" можна вважати зникнення реферальних посилань "Firefox + Google Toolbar", якими в свій час рясніла система Adsense.
Коментарі. А чи варто?
Submitted by Yuriy Syerov on Sun, 31/08/2008 - 08:01Непомітно підкралася епоха Веб 2.0 і більшість (можливо не більшість, але все ж багато) сайтів надали можливість своїм читачам коментувати новини та статті. Власне почав писати цю нотатку, бо останнім часом помітив, що організація процесу коментування насправді може нашкодити сайту.Тож деякі мої міркування з приводу «коментів», з кількома прикладами.
В загальному випадку коментарі це добре. Наведу кілька найочевидніших для сторін плюсів.
Приватність особистості у Вебі. Дуалістичність поведінки людей.
Submitted by Yuriy Syerov on Fri, 29/08/2008 - 04:08У силу наукових інтересів зацікавила мене поведінка людей у Вебі, зокрема у різноманітних Веб-спільнотах, соціальних мережах. Власне не стільки поведінка, скільки вражаюча різниця у поведінці.
Для початку пропоную звернути увагу на поведінку людей на форумах, зокрема на нашому (Форум Рідного Міста).
Більшість учасників форумів користуються нік-неймами. Наш форум є невеличким вийнятком, який назагал, підтверджує правило. Та й навіть тут далеко не всі учасники користуються своїми іменами та прізвищами.
Як "запозичають" мої статті
Submitted by Andriy Peleschyshyn on Thu, 28/08/2008 - 18:01Сьогодні натрапив на чергових "копіювальників" статтей з нашого сайту http://it.ridne.net .
Шкода, що у Львові є такі люди.
Якщо цікаво, це сайт romanolly.com.ua
Наскільки я розумію, це сайт компанії “romanolly”.
На жаль, на відміну від попередніх "копіювальників" (а таких вистачає), ці відмовляються забрати статті зі сайту, а відповідають досить дивними фразами навзірець " нашому житті можна рознаховувати на все :-)", які я особисто сприймаю як хамство.
Якщо комусь доведеться мати з ними справу, задумайтеся чи потрібні вам такі партнери.
Нововведення від eBay
Submitted by Yuriy Syerov on Wed, 23/07/2008 - 06:32Ще кілька новин про eBay.
Досить стара новина - тепер меню аукціону дозволяє оцінювати вартість лоту разом з доставкою, що справді дозволяє відсортувати товари за ціною. Раніше багато продавців хитрували закладаючи високу ціну доставки при малій ціні товару.
Друга новина, нова.
Відтепер продавець не може залишити покупцеві відгук, відмінний від позитивного.
Це абсолютно логічний крок, бо що можна хотіти від покупця: заплатив гроші, значить молодець. І в той же час покупець інколи боявся об'єктивно оцінити дії продавця, побоюючись отримати негативний фідбек у відповідь.
Дії продавця на аукціоні оцінюються у кількох аспектах по 5-бальній шкалі:
1. Відповідність товару до його опису;
2. Якість комунікування з покупцем;
3. Швидкість доставки;
4. Вартість доставки.
Recent comments
13 years 1 week ago
13 years 4 weeks ago
13 years 38 weeks ago
13 years 45 weeks ago
14 years 30 weeks ago
15 years 1 week ago
15 years 7 weeks ago
15 years 13 weeks ago
15 years 15 weeks ago
15 years 29 weeks ago