Взаємодія Веб-сервісів в межах Веб ОС
Web ОС – це клієнт-серверне гібридне програмне забезпечення, що базується на парадигмі Cloud computing (“хмарні обчислення”) і використовує розвинену систему багатовіконного інтерфейсу користувача, яка функціонує, зазвичай, у вікні сучасного веб-броузера.[1] По суті Web ОС схожі на звичайні ОС, тільки Web ОС не управляють комп'ютером, а лише працюють з даними. Що стосується роботи з даними (створення, зберігання, обмеження доступу і тому подібне), то тут у Web ОС багато спільного із звичайними ОС. По-перше, ті ж дані (тексти, графіка, музика, відео). По-друге, такі ж програми або точніше веб-додатки для роботи з різними даними (текстові редактори, програвачі і тому подібне).[2] Використання веб-додатків для створення і обробки даних дозволяє перенести всю бізнес-логіку і ресурсомісткі обчислення на сторону сервера, що в свою чергу дозволяє чітко контролювати доступ користувачів до програмного забезпечення. Виконувати швидке і безболісне для користувачів оновлення програмного забезпечення.
Використання веб-сервісів як будівельних блоків з яких будується Веб ОС дозволяє створювати системи стійкі до збоїв і помилок. Проводячи аналогії із традиційними операційними системами даний підхід наслідує архітектуру мікроядер. При цьому всі основні функції реалізуються сервісами, які постійно обмінюються повідомленнями між собою і ядром (Рис. 1).
Рис. 1 Загальна схема
Глобальна мережа Інтернет дозволяє створювати широкомасштабні операційні системи в яких сервіси можуть створюватись різними розробниками і які можуть розміщуватися в географічно віддалених точках. Для взаємодії сервісів використовується розподілена спільна пам’ять у вигляді кортежного простору в якому сервіси публікують дані. Кожен сервіс є автономною одиницею і не знає про існування інших сервісів. Для ідентифікації Веб-сервісів використовуються URL [3], а для ідентицікації записів у кортежному просторі використовуються уніфіковані ідентифікатори ресурсів URI [4]. Кожен запис представляє собою трійку, що відповідно складається із трьох частин: ідентифікатора, об’єкта і предиката.За рахунок публікування повідомлень у кортежному просторі досягається повна асинхронність у взаємодії між сервісами і ядром, чого немає при звичайній клієнт-серверній взаємодії, яка вимагає синхронного обміну даними.
У підсумку можна сказати, що використання даної архітектури для комунікації між веб-сервісами дозволяє підтримувати три види автономії: часу, посилань і моделі даних. Побудова Веб ОС на даних засадах дозволяє створювати стійкі і ефективні системи із багатою функціональністю.
1. http://ru.wikipedia.org/wiki/Web_OS - Web OS
2. http://www.1webos.ru - Что такое Веб ОС
3. http://uk.wikipedia.org/wiki/URL - Уніфікований локатор ресурсів
4. http://uk.wikipedia.org/wiki/URI - Уніфікований Ідентифікаатор Ресурсів
Recent comments
12 years 49 weeks ago
12 years 51 weeks ago
13 years 33 weeks ago
13 years 40 weeks ago
14 years 26 weeks ago
14 years 49 weeks ago
15 years 3 weeks ago
15 years 8 weeks ago
15 years 11 weeks ago
15 years 25 weeks ago