Створена методична інструкція не претендує ні на що. Можливо існує інший (простіший, надійніший, швидший та ін.) шлях встановлення Dspace. Прошу пишіть та створюйте конкуренцію. У методичці наводяться основні кроки по встановленню Dspace, вони не описані, також тут нема опису додаткових можливостей ПЗ яке забезпечує працездатність Dspace. Якщо у Вас виникли якісь розумні запитання чи пропозиції щодо розширення цієї методички, зауваження щодо змісту чи Вам просто важко у душі - пишіть на е-мейл: oai@lp.edu.ua . Також відкрився перспективний бібліотечний портал за адресою http://library.ridne.net ¬– приєднуйтесь, беріть участь у обговоренні проблем бібліотеки, проблем інформатизації бібліотеки та інше що пов’язане з бібліотекою. Щиро Ваш Андрухів Андрій.

Вимоги до встановлення:
а) Комп’ютер;
б) Людина з базовими знаннями UNIX, LINUX систем;
в) Internet.

1. Встановлюємо FreeBSD 7.2;
2. Для редактування файлів конфігурації та для спрощення роботи в ОС спочатку встановимо файловий менеджер Midnight Commander (MC). Для цього переходимо у файл з портами: # cd /usr/ports/misc/mc. Виконуємо команду: # make install clean. Якщо Інтернет проходить через проксі сервер то у файлі .cshrc додаємо стрічку setenv HTTP_PROXY ip_address:port. Додати цю стрічку можна через текстовий редактор VI. Для цього виконуємо наступні дії: # vi .cshrc .В результаті ми потрапимо у середовище VI. Для вводу стрічки, що пропише параметри проксі натиснемо клавішу Іш (Input) та вводимо setenv HTTP_PROXY ip_address:port. Після закінчення вводу натискаємо клавішу Esc. Для збереження результату натиснемо комбінацію :wq. Це дозволило вийти з редактора VI зі збереженням файлу. Перезавантажуємо комп’ютер.

2. Перекомпіляція ядра

Перекомпіляція потрібна для налаштування файєрвола та організації додаткових можливостей сервера на якому буде встановлений Dspace (наприклад монтування до windows ресурсів, міжмережева взаємодія, перенаправлення трафіку та ін.) З командної стрічки запускаємо # sysinstall. Переходимо Configure → Distributions → src → sys у відповідному положенні ставимо галочку. У ядро включаємо наступні опції ( /usr/src/sys/i386 або amd64/config/GENERIC):
IPFIREWALL_VERBOSE
IPFIREWALL_VERBOSE_LIMIT=100
IPFIREWALL_DEFAULT_TO_ACCEPT
IPDIVERT
QUOTA
DUMMYNET
NETSMB
LIBMCHAIN
LIBICONV
SMBFS
Та підключаємо псевдопристрій Packet Filter
device pf
device pfsync
device pflog
В залежності від розрядності комп’ютера вибираємо різні файли – і386 для 32 розрядних та amd64 – для 64 розрядних. Для компіляції ядра виконуємо такі інструкції. Переходимо у /usr/src/sys/i386 або amd64/сonfig виконуємо команду #config GENERIC. Переходимо у
/usr/src/sys/i386 або amd64/compile та виконуємо #make cleandepend && make depend потім #make та # make install. Після перезавантаження зміни наберуть сили.

3. Оновлення дерева портів.

Для використання останніх версій ПЗ та ітерації патчів виконуємо такі команди # portsnap fetch && portsnap extract.
Для оновлення певних портів доцільно використовувати порт /usr/ports/port-mgmt/postupgrade. Встановлюємо цей порт (# make install clean). Проапгрейдемо дерево портів командою : postupgrade – arR.
Для оновлення та генерації бази даних портів (INDEX.db) доцільно використати команду #portsdb –Uu. Результатом роботи буде файл /usr/ports/INDEX.db. Для з’ясування які саме порти потрібно оновити використовуємо команду #portversion – l “<”. Виведений перелік і може потребувати оновлення.

4. Встановлюємо Posgresql.

Переходимо у порт /usr/ports/databases/postgresql та його встановлюємо ( як саме це робити – описано вище). У файлі /etc/rc.conf додаємо такі рядки: postgresql_enable=”YES”. Перейдемо до користувача pgsql який створився автоматично після встановлення СУБД через команду # su - pgsql. Ініціалізуємо базу даних: pgsql# initdb –D /usr/local/pqsql/data. Всі бази даних СУБД Postgresql будуть знаходитись у /usr/local/pgsql/data. Виходимо із користувача pqsql через команду exit та під root користувачем перезавантажуємо комп’ютер. Створюємо нового користувача dspace у базі даних. Для цього виконуємо # su - pgsql, pgsql# createuser –U pgsql –d –A -P dspace. Вводимо пароль (тільки запишіть його, бо забудете) доступу до бази та на запитання Shall the new role be allowed to create more new roles? (y/n) відповідаємо y. Створюємо базу даних pgsql# createdb -U dspace -E UNICODE dspace.

5. Встановлення SSH.

Для віддаленого адміністрування доцільно використовувати sshd. Для його роботи потрібно:
а) y /etc/inetd.conf зняти значок # зі стрічки, що починається з #ssh. У файл /etc/rc.conf прописати sshd_enable= “YES”.
б) Внести зміни у конфігураційний файл /etc/ssh/ssh.conf
RhostsRSAAuthentication yes
RSAAuthentication yes
PasswordAuthentication yes
HostbasedAuthentification yes
BatchMode no
CheckHostIP yes
StreckHostkeyChecking ask
Port 22
Protocol 2,1
Логінитись потрібно користувачем, що має право на команду su (группа wheel), оскільки пряме логінення під рутом є заборонене. Клієнтом для роботи з протоколом може бути програма під ОС Windows – Putty.

6. Встановлюємо текстовий браузер Lynx.

Переходимо у порт /usr/ports/www/lynx та виконуємо команду #make install clean.

7. Встановлюємо Java.

Ліцензія використання Java вимагає безпосереднього викачування java-сервера з сайту виробника. Для того щоб дізнатись яку, саме версію нам потрібно – переходимо у /usr/ports/java та запускаємо #make install. На екрані з’явиться url адреса – звідки і яку версію потрібно скачати , наприклад така: http:www.FreeBSDFoundation.org/cgi-bin/download?download=diablo-caffe-freebsd7-amd64-1.6.0_07-b02.tar.bz2. Закачаний файл кладемо у /usr/ports/distfiles. Також для роботи із часовими зонами java потребує пакет (назва може відрізнятися) tzupdater-1.3_18-2009k.zip. Закачуємо його із Internet і кладемо у /usr/ports/distfiles. Компілюємо JAVA через команду #make install clean.

8. Встановлюємо Apache-Toмcat.

Сервер встановлюємо з портів /usr/ports/www/tomcat6. Для автоматичного запуску Tomcat у файлі /etc/rc.conf прописуємо наступні стрічки:
tomcat60_enable=”YES”
tomcat60_java_home= /usr/local/diablo-jdk1.6.0 (aдреса де встановлено JDK)
tomcat60_java_opts=“-Xmx512M -Xms64M -Dfile.encoding=UTF8”

Налаштування Tomcat
1) Переходимо у /usr/local/apache-tomcat6.0/conf та у всіх файлах забираємо розширення .sample, якщо відсутні конфігураційні файли (наприклад у цьому файлі повинен бути context.xml, а не context.xml.sample).
2) Вносимо зміни у файл /usr/local/apache-tomcat6.0/conf/server.xml.

3) у файл .profile вносимо зміни
export CATALINA_HOME=/usr/local/apache-tomcat6.0
export CATALINA_BASE=/usr/local/apache-tomcat6.0, де /usr/local/apache-tomcat6.0 – це адреса встановленого Apache Tomcat.
Перезавантажуємо систему і вводимо команду sockstat. На екрані повинні бути приблизно такі рядки:
www java 527 28 tcp4 *:8080 *:*
www java 527 29 tcp4 127.00.1:52248 127.0.01:53308
Через текстовий браузер lynx зайдемо на сторінку Apache Tomcat. Для цього вводимо команду #lynx http://localhost:8080. Apache Tomcat передбачає наявність адміністратора, який віддалено зможе адмініструвати tomcat. Детальніше дивіться у офіційній документації.
9. Встановлюємо Apache-Ant.

Встановлюємо з портів /usr/ports/devel/apache-ant.

10. Встановлюємо Apache-maven.

Скачуємо apache-maven (у портах цієї програми немає). Розархівовуємо через команду #tar xzvf apache-maven-2.0.9.tar.gz. Каталог перейменовуємо на Maven та розміщуємо y /usr/local. У файл .profile вносимо наступні рядки:
export M2_HOME=/usr/local/Maven
export M2=$M2_HOME/bin
export MAVEN_OPTS=-Xms256m -Xmx512m
У файл .cshrc вносимо:
setenv M2_HOME /usr/local/Maven
setenv M2 /usr/local/Maven/bin
У рядок set path=(/sbin… /usr/local/Maven/bin… bin /usr /sbin…) вносимо стрічку /usr/local/Maven/bin. Перезавантажуємо комп’ютер та перевіряємо роботу Apache-maven ввівши команду mvn --version. Результатом роботи повинен бути приблизно такий текст:
Maven version:2.0.9.
Java version:1.5.0 14-p8.

11. Встановлюємо dspace.

Для встановлення Dspace доцільно створити групу Dspace та користувача Dspace котрий входитиме у цю групу. Та всі нижче описані дії робити під цим користувачем. Викачуємо із офіційного сайту dspace.org останню версію ПЗ (на момент написання цієї інструкції це була dspace1.5.2) та кладемо його у /home. Відредагуємо файл /home/Dspace/dspace/config/dspace.cfg відповідно до наступних параметрів:
dspace.dir = /dspace /* каталог куди буде встановлено dspace
dspace.url = http://localhost:8080/jspui /* лінк за яким будемо звертатись до системи
dspace.hostname = localhost /* ім’я хоста
dspace.name = Dspace in Univer /* надпис, що буде на першій сторінці
db.name = postgres /* ім’я СУБД.
db.url = jdbc:postgresql://localhost:5432/dspace /* адреса за якою йде звертання до СУБД
db.driver = org.postgresql.Driver /* драйвер СУБД
db.username = dspace /* ім’я користувача бази даних
db.password = /* пароль який ми задавали при створенні користувача
mail.server = /* лінк на smtp сервер з якого буде система відсилати пошту
mail.server.username = /* логін авторизації smtp
mail.server.password = /* пароль авторизації smtp
mail.server.port = /* порт smtp сервера, зазвичай 25
mail.from.address= /* з якої емейл адреси буде йти відправка листів
mail.admin= /* емейл адміністратора системи
alert.recipient = /* на який емейл буде приходити повідомлення про помилки
registration.notify = /* емейл для реєстрації користувачів
default.local = /* мова системи по замовчуванню
default.language = /* мова мета даних
В корені створюємо каталог /dspace та замінюємо права на нього chown dspace /dspace. Переходимо у каталог /home/Dspace/dspace та виконуємо команду mvn package. Це команда попередньої компіляції, для її успішної роботи потрібен інтернет.
У результаті буде створено каталог /home/Dspace/dspace/target/dspace-1.5.0-build.dir куди і переходимо та виконуємо команду #ant fresh_install. Далі копіюємо dspace/webapps/jspui та /dspace/webapps/oai та /dspace/webapps/xmlui у каталог /usr/local/apache-tomcat6.0/webappps. Iнсталяція закінчена. Створюємо запис адміністратора запустивши команду /dspace/bin/create-administrator, відповівши на запитання перевантажуємо комп’ютер. Тепер Dspace є доступний за адресою http:// ім’я хоста:8080/jspui/ або http:// ім’я хоста:8080/xmlui ( це так званий інтерфейс Manakin).

ТИПОВІ ПОМИЛКИ:

Основою непрацездатності якоїсь програми для повноцінної роботи Dspace є невміння/неможливість встановити потрібне програмне забезпечення та невірне його налаштування. Також у цій методичці є присутні синтаксичні помилки ( вибачте мене за них – вони зроблені не спеціально), які можуть вплинути на процес налаштування. Для додаткових опцій звертайтесь до офіційної документації.

P.S.
У цих вказівках був описаний процес встановлення Dspace та конфігурація основних параметрів програмного забезпечення, що необхідна для функціонування. У версії 2 ця методичка буде доповнена налаштуванням файєрвола, розділ присвячений додатковим параметрам dspace.conf, та ще багато потрібних дрібничок, що значно покращать та спростять Ваше життя.