Створена методична інструкція не претендує ні на що. Можливо існує інший (простіший, надійніший, швидший та ін.) шлях встановлення Dspace. Прошу пишіть та створюйте конкуренцію. У методичці наводяться основні кроки по встановленню Dspace, вони не описані, також тут нема опису додаткових можливостей ПЗ яке забезпечує працездатність Dspace. Якщо у Вас виникли якісь розумні запитання чи пропозиції щодо розширення цієї методички, зауваження щодо змісту чи Вам просто важко у душі - пишіть на е-мейл: oai@lp.edu.ua . Також відкрився перспективний бібліотечний портал за адресою http://library.ridne.net ¬– приєднуйтесь, беріть участь у обговоренні проблем бібліотеки, проблем інформатизації бібліотеки та інше що пов’язане з бібліотекою. Щиро Ваш Андрухів Андрій.
Гендерный дисбаланс. Марина Комиссарова
Вимоги до встановлення:
а) Комп’ютер;
б) Людина з базовими знаннями UNIX, LINUX систем;
в) Internet.

1. Встановлюємо FreeBSD 7.2;
2. Для редактування файлів конфігурації та для спрощення роботи в ОС спочатку встановимо файловий менеджер Midnight Commander (MC). Для цього переходимо у файл з портами: # cd /usr/ports/misc/mc. Виконуємо команду: # make install clean. Якщо Інтернет проходить через проксі сервер то у файлі .cshrc додаємо стрічку setenv HTTP_PROXY ip_address:port. Додати цю стрічку можна через текстовий редактор VI. Для цього виконуємо наступні дії: # vi .cshrc .В результаті ми потрапимо у середовище VI. Для вводу стрічки, що пропише параметри проксі натиснемо клавішу Іш (Input) та вводимо setenv HTTP_PROXY ip_address:port. Після закінчення вводу натискаємо клавішу Esc. Для збереження результату натиснемо комбінацію :wq. Це дозволило вийти з редактора VI зі збереженням файлу. Перезавантажуємо комп’ютер.

2. Перекомпіляція ядра

Створена методична інструкція не претендує ні на що. Можливо існує інший (простіший, надійніший, швидший та ін.) шлях встановлення Dspace. Прошу пишіть та створюйте конкуренцію. У методичці наводяться основні кроки по встановленню Dspace, вони не описані, також тут нема опису додаткових можливостей ПЗ яке забезпечує працездатність Dspace. Якщо у Вас виникли якісь розумні запитання чи пропозиції щодо розширення цієї методички, зауваження щодо змісту чи Вам просто важко у душі - пишіть на е-мейл: oai@lp.edu.ua . Також відкрився перспективний бібліотечний портал за адресою http://library.ridne.net ¬– приєднуйтесь, беріть участь у обговоренні проблем бібліотеки, проблем інформатизації бібліотеки та інше що пов’язане з бібліотекою. Щиро Ваш Андрухів Андрій.

Вимоги до встановлення:
а) Комп’ютер;
б) Людина з базовими знаннями UNIX, LINUX систем;
в) Internet.

1. Встановлюємо FreeBSD 7.2;
2. Для редактування файлів конфігурації та для спрощення роботи в ОС спочатку встановимо файловий менеджер Midnight Commander (MC). Для цього переходимо у файл з портами: # cd /usr/ports/misc/mc. Виконуємо команду: # make install clean. Якщо Інтернет проходить через проксі сервер то у файлі .cshrc додаємо стрічку setenv HTTP_PROXY ip_address:port. Додати цю стрічку можна через текстовий редактор VI. Для цього виконуємо наступні дії: # vi .cshrc .В результаті ми потрапимо у середовище VI. Для вводу стрічки, що пропише параметри проксі натиснемо клавішу Іш (Input) та вводимо setenv HTTP_PROXY ip_address:port. Після закінчення вводу натискаємо клавішу Esc. Для збереження результату натиснемо комбінацію :wq. Це дозволило вийти з редактора VI зі збереженням файлу. Перезавантажуємо комп’ютер.

2. Перекомпіляція ядра

Багатовимірна база даних – база даних, що підтримує багатовимірну модель даних на концептуальному рівні та призначена для інтерактивного аналітичного опрацювання аґреґованих історичних і проґнозованих даних.

Основними поняттями багатовимірної моделі даних є:

Гіперкуб даних містить один або більше вимірів і є впорядкованим набором комірок. Кожна комірка визначається одним і лише одним набором значень вимірів – атрибутів. Комірка може містити дані – значення або бути порожньою.

Під виміром розумітимемо множину атрибутів, що створюють одну з граней гіперкуба. Прикладом часового виміру є список днів, місяців, кварталів. Прикладом географічного виміру може бути перелік територіальних об'єктів: населених пунктів, районів, реґіонів, країн та ін.

Для отримання доступу до даних користувачу необхідно вказати одну або декілька комірок шляхом вибору значень вимірів, яким відповідають необхідні комірки. Процес вибору значень вимірів називатимемо фіксацією атрибутів, а множину вибраних значень вимірів – множиною фіксованих атрибутів.

Гіперкуб даних можна розглядати як множину відношень реляційної бази даних за значеннями кожного з вимірів. Отже, носієм багатовимірної моделі даних є відношення реляційної бази даних, зображені як зафіксовані виміри. Гіперкуб утворює багатовимірний простір даних, що складається з фіксованої кількості вимірів.

Операція зрізу здійснюється з метою отримання необхідної підмножини комірок і відсікання «непотрібних» значень шляхом послідовної фіксації атрибутів. Зріз, як правило, є двовимірним масивом (таблицею).

Зміна порядку подання (візуалізація) вимірів називається обертанням. Обертання забезпечує можливість візуалізації даних у формі, найбільш комфортній для їх сприйняття.

Дослідники часу розрізняють два способи його подання: порядковий та структурний. Порядковий спосіб передбачає подання часу за допомогою натуральних чисел. Структурний спосіб ґрунтується на понятті структурування.
Розглянемо скінченну множину , на якій задане відношення порядку. Тобто .
Структуруванням множини називається пара , де , і – бієктивне відображення, яке кожному елементу множини ставить у відповідність скінченний закритий інтервал множини , причому:
1. .
2. .
Часовим універсумом називається скінченна множина , де – часові домени, – відображення, яке ділить (структурує) множину на блоки (інтервали) елементів, що відповідають елементам множини .
Відображення часового універсуму фактично задають календарну систему часу. Кожна предметна область визначає часовий універсум.

Час – це безмежна щільна множина елементів, на якій визначено відношення порядку. Ця множина є ізоморфною до множини дійсних чисел, тобто часова вісь подається як вісь дійсних чисел. Таке визначення належним чином відображає усі аспекти часу як одного з елементів дійсності.
В області баз даних часову вісь визначають як зліченну дискретну множину, на якій задано відношення порядку (“менше рівне”). Елементи цієї множини називаються часовими моментами.

Рис. 1. Часова вісь.
На рис. 1 зображено часову вісь з дискретними моментами часу. Причому:


Дискретна часова вісь ізоморфна до множини натуральних чисел.

http://pzhe.net/ua/tdb/time_mathdef

Як відомо, для зберігання та опрацювання даних використовують різні засоби: бази даних, сховища даних, оперативні сховища даних. Дамо визначення цих понять та здійснимо їх характеристику.

Наведемо декілька найбільш поширених визначень бази даних (БД).

База даних – сукупність екземплярів різних типів записів і відношень між записами та елементами.

Базу даних можна визначити як сукупність взаємозв'язаних даних (прості чи складені типи), що зберігаються разом на одному носії та описують якусь предметну область за наявності такої мінімальної надмірності, яка допускає їх використання оптимальним чином для одного або декількох застосувань. Розрізняють ієрархічні, мережеві, реляційні, часові (темпоральні), постреляційні (об’єктно-орієнтовані, з гніздуванням), розподілені та багатовимірні бази даних.

Використання бази даних припускає роботу з нею декількох прикладних програм (застосувань), що вирішують завдання різних користувачів.

Сховище даних – це аґреґований інформаційний ресурс, що містить консолідовану інформацію з усієї проблемної області та використовується для підтримки прийняття рішень.

Якось вчора так склалось життя, що довелось мені згадувати своє раннє дитинство і встановлювати сервер FreeBSD 6.1 . От ніби і в садок ходив, і в школі вчився, але після встановлення MYSQL 4.0.25 не міг його запустити. Встановив потім 5 версію – те саме. А в принципі, судячи із відгуків різних маньяків 4-й MYSQL працює значно стабільніше. Я ще зі свого народження підсів на нього і на 5-й ще переходити не збираюсь. В матеріалі мова піде про те, що мені довелось пережити щоб підняти MYSQL.
А почну із того, що встановлював я не з портів. Після встановлення спершу потрібно залізти у /usr/local/share/mysql і знайти 3 файли : mysql-small.cnf , mysql – medium.cnf, mysql-large.cnf . Як сі можна здогадати це типові конфігураційні файли для MYSQL . З назви видно, що кожен містить налаштування в залежності від схеми використання СУБД. Я особисто, вибрав 2-й файл та перейменував його у my.cnf. Щоб ці налаштування зробити глобальними потрібно скопіювати файл у /etc. Далі, через текстовий редактор проглядаємо налаштування. Єдине, що потрібно там змінити, так це розкоментувати стрічки: log-bin=mysql-bin; server-id=1. Ці стрічки відповідають за схему використання серверу – master чи slave. В даному випадку я визначив використання MYSQL у master режимі. Починаючи з freebsd 5 сокет mysql розміщений у файлі /tmp, тому його потрібно відкрити для запису(chmod 777 /tmp). Заходимо у /etc/rc.conf і прописуємо стрічку mysql_enable=”YES”( це автоматичний запуск СУБД після перезавантаження). Ну і в кінці потрібно змінити власника /var/db/mysql ( chown –R mysql:mysql /var/db/mysql). При встановленні MYSQL створюється користувач mysql та група до якої він належить mysql . Коли ми створюємо базу даних, то відповідно створюється файл з такою ж назвою ( поняття каталога у freebsd не існує!) у /var/db/mysql. Оскільки mysql запускається під користувачем mysql, то він повинен мати права на запис у цей файл. Перезавантажуємся і працюємо в СУБД. В даному матеріалі я упустив ті ерори , що видавала мені система і ті матюки, які я давав їй у відповідь. Фактично у таких випадках весь аналіз здійснюється по логах, які формує система. MYSQL записує всі свої помилки у /var/db/mysql/.err. Я вже близько року бавлюся із серверами і найгірше, те що не існує повноціного матеріалу, який би дозволив побувати сервер. Офіційна документація тільки до якогось демона зазвичай складає кілька десятків сторінок і не завжди є час її читати. Ще літом в мене виникла ідея написання такої книжки, але мені просто ліньки це робити, а особливо набирати. Тому шукаю привабливу дівчину, котра б могла це для мене зробити

Складається враження, що MYSQL хоче відмовитись від принципів вільного ПЗ. Після версії 5.0.27 ( а зараз є 5.0.30) вже не можна скачати бінарники. Інтернетом поповзли чутки, про те що компанія по трохи переводить користувачів на платну версію БД ( а це щорічно 5000 дол) . Що тут цікаво, так це те, що обидві версії (платна та безкоштовна) компілюються з одного і того ж коду. Тільки як запевняють, розробники, платна версія працює значно стабільніше. Компанія також поширила авторське право на весь програмний код, що дозволяє їй у будь-яку хвилину змінювати умови ліцензії. То як в тім анекдоті: «Вам каву чи чай?»,- «Каву», -«Не вгадали – чай».

За повідомленням zdnet.ru Oracle спробувала придбати MYSQL. Генеральний директор Мартен Мікос підтвердив цей факт, але не повідомив коли це було і за скільки. Він бажає, щоб компанія залишилась незалежною.
Зараз пішла якась масова тенденція до впрвадження open-source projects. ІВМ запропонувала безкоштовну DB2, WebSphere community edition . Зараз ведуться розробки компаніями Ingres та EnterpriseDB над створенням СУБД з відкритим кодом.
СУБД MYSQL поповнює свій арсенал більш потужнішими функціями, але твердженням її шефа вони не хочуть конкурувати із Oracle. Як відомо MYSQL є безкоштовною для не комерційних проектів і 200 долярів треба заплатити за використання у комерційних цілях. СУБД широко використовується у масових та дешевих проектах. СУБД Oracle закорінилось у потужних та великих системах. Компанія Oracle у 2005 році вже придбала InnoDB та Sleepycat (компанії СУБД з відкритим кодом). Зараз вони ще й хочуть купити сервер JBoss. Правильно говорить народне прислів’я – краще переспати, ніж недоїсти.

SmartList To Go - один з багатьох офісних продуктів від DataViz (http://www.dataviz.com/smartlisttogo), який призначений для роботи з базами даних на платформі Palm. На відміну від багатьох прграм цього напрямку SmartList To Go має ряд принципових переваг, які дозволяють використовувати КПК як мобільний клієнт бази даних.

Міністерство внутрішніх справ України розмистіло в Інтернет базу кодів викрадених мобільних телефонів.

Можна перевірити IMEI код телефона перед покупкою

Перевірити телефон за IMEI
Перевірити телефон за IMEI через WAP

Наступним кроком, сподіваюсь, буде блокування викрадених телефонів операторами зв'язку або їх розшук

Різні СКБД по різному виконують ідентичні SELECT-запити, записані за допомогою різних конструкцій.

Наступні два запити є ідентичні за результатом

Одна з переваг версії Oracle 9i (v.9.0.1) над попередніми полягає в підтримці ANSI стандарту SQL. Зокрема, Oracle 9i “нарешті” підтримує такі конструкції з’єднань, як
ТаблA INNER|LEFT|RIGHT|FULL JOIN ТаблB ON умова_з’єднання

Нещодавно вийшла у світ нова версія СКБД PostgreSQL - 8.0 (www.postgresql.org)

Особливістю версії є повна підтримка Windows-NT платформ - Win2000, XP, Win2003 (Win-95,98,ME не підтримуються). Попередні версії PostgreSQL повноцінно працювали на платформах UNIX/Linux, а у Windows-системах лише в режимі емуляції Cygwin для UNIX.

PostgreSQL - повністю безкоштовна система керування базами даних, яка підтримує загально поширені стандарти SQL. Мовою програмування процедур та функцій виступає варіант PL/SQL - PGPL/SQL.

PostgreSQL може сильно конкурувати з MS SQL-Server в якості сервера бази даних для корпоративних систем.

Проаналізовано проблеми, що виникають під час опрацювання даних у геоінформаційних системах. Наведено структури даних геоінформаційної системи. Проаналізовано методи збільшення інформативності геоінформаційних систем.