У силу наукових інтересів зацікавила мене поведінка людей у Вебі, зокрема у різноманітних Веб-спільнотах, соціальних мережах. Власне не стільки поведінка, скільки вражаюча різниця у поведінці.
Для початку пропоную звернути увагу на поведінку людей на форумах, зокрема на нашому (Форум Рідного Міста).
Більшість учасників форумів користуються нік-неймами. Наш форум є невеличким вийнятком, який назагал, підтверджує правило. Та й навіть тут далеко не всі учасники користуються своїми іменами та прізвищами.

А статистика реєстрації нових учасників свідчить, що більшість реєструються (інколи по кілька разів) під ніками, незважаючи на засторогу правил, про формат імені учасників форуму.
На інших форумах справжніми іменами теж мало хто користується, переважно це політики чи журналісти, які змушені писати справжні імена в силу своєї професії.
Разом з тим спостерігаючи за такими соціальними мережами як "Однокласники" та "Вконтакті" бачу, що там люди про ніяку приватність не дбають (не всі звісно, але все ж). Практично всі вказують справжні імена та прізвища (що цілком логічно для Однокласників, але не обов'язково для Контактів), вказують дні і місце народження, навчальні заклади, терміни поїздок за кордон у відпустки, багато хто вказує номери ICQ, телефони і багато інших, цілком конфіденційних, назагал даних. А як можна поставити себе у незручне становище фотографіями!
Тобто можна спостерігати цілком різні, протилежні моделі поведінки. На форумах - лише ніки, а Вконтакт-ах - усе як на сповіді.
З цього можна припустити, що.... Люди бояться відповідальності за свої слова? Згадані Однокласники і Вконтакті не надто надаються для зручного спілкування. Тією ж електронною поштою чи по ICQ зручніше. Вести там свої блоги теж не надто зручно, та й прочитає їх дуже мала кількість людей. Їх можуть не помітити навіть друзі, не говорячи вже про інших людей, оскільки ці блоги не індексуються пошуківцями.
Повертаючись до тези про страх публічних висловлювань, то тут також виникають сумніви. Можливо причиною відкритості в Контактах є те, що тут не спілкуються? Хоча таки спілкуються. Незручно, але спілкуються.

Навіть пишучи під ніком, вас спокійно знайдуть, "якщо буде треба". По логах адмінів, хостерів, провайдерів.
Приклад російського блогера, якого судили, лише підтверджує це.
Прикриття ніком має сенс лише у випадках, коли обговорюються якісь подробиці життя, в тому числі дуже інтимні.
Або коли публічна і відома в певних колах людина не хоче потрапляти іншим на очі (навіть з нашого ФоРуМу можна навести кілька прикладів).
Ще можливий варіант, коли публікується контент "для дорослих" чи піратський софт.
І інших випадках мені не дуже зрозуміла боязнь людей реєструватися на форумах під справжніми іменами, яка зокрема спостерігається і на Форумі Рідного Міста вже довгий час.

Англійська версія статті:
The privacy of personality in the World Wide Web. Dualistic character of people's behavior