Дослідники часу розрізняють два способи його подання: порядковий та структурний. Порядковий спосіб передбачає подання часу за допомогою натуральних чисел. Структурний спосіб ґрунтується на понятті структурування.
Розглянемо скінченну множину , на якій задане відношення порядку. Тобто .
Структуруванням множини називається пара , де , і – бієктивне відображення, яке кожному елементу множини ставить у відповідність скінченний закритий інтервал множини , причому:
1. .
2. .
Часовим універсумом називається скінченна множина , де – часові домени, – відображення, яке ділить (структурує) множину на блоки (інтервали) елементів, що відповідають елементам множини .
Відображення часового універсуму фактично задають календарну систему часу. Кожна предметна область визначає часовий універсум.

Час – це безмежна щільна множина елементів, на якій визначено відношення порядку. Ця множина є ізоморфною до множини дійсних чисел, тобто часова вісь подається як вісь дійсних чисел. Таке визначення належним чином відображає усі аспекти часу як одного з елементів дійсності.
В області баз даних часову вісь визначають як зліченну дискретну множину, на якій задано відношення порядку (“менше рівне”). Елементи цієї множини називаються часовими моментами.

Рис. 1. Часова вісь.
На рис. 1 зображено часову вісь з дискретними моментами часу. Причому:


Дискретна часова вісь ізоморфна до множини натуральних чисел.

http://pzhe.net/ua/tdb/time_mathdef

Як відомо, для зберігання та опрацювання даних використовують різні засоби: бази даних, сховища даних, оперативні сховища даних. Дамо визначення цих понять та здійснимо їх характеристику.

Наведемо декілька найбільш поширених визначень бази даних (БД).

База даних – сукупність екземплярів різних типів записів і відношень між записами та елементами.

Базу даних можна визначити як сукупність взаємозв'язаних даних (прості чи складені типи), що зберігаються разом на одному носії та описують якусь предметну область за наявності такої мінімальної надмірності, яка допускає їх використання оптимальним чином для одного або декількох застосувань. Розрізняють ієрархічні, мережеві, реляційні, часові (темпоральні), постреляційні (об’єктно-орієнтовані, з гніздуванням), розподілені та багатовимірні бази даних.

Використання бази даних припускає роботу з нею декількох прикладних програм (застосувань), що вирішують завдання різних користувачів.

Сховище даних – це аґреґований інформаційний ресурс, що містить консолідовану інформацію з усієї проблемної області та використовується для підтримки прийняття рішень.

Буй Д.Б., доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник
Шишацька О.В., інженер-програміст, що виконує науково-технічні розробки
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
кафедра теорії та технології програмування
Зроблено стислий екскурс в історію виникнення та розвитку UML, наведено короткий огляд мови та зроблено спробу систематизувати велику кількість навчально-наукової літератури, присвяченої цій мові.
Ключові слова: UML, об’єктно-орієнтоване проектування, мова моделювання, специфікація, семантика.
Останнім часом великої популярності набула мова моделювання UML (Unified Modeling Language), яка стала “стандартом де-факто” в області розробки програмного забезпечення та застосовується для розв’язання задач інших галузей, наприклад, бізнес-моделювання. У роботі зроблено стислий екскурс в історію виникнення та розвитку UML, наведено короткий огляд мови та зроблено спробу систематизувати велику кількість навчальної та наукової літератури, присвяченої цій мові.
Виникнення та призначення мови

AsmL це абстрактна мова скінченних автоматів (State Machine). Це імперативна мова, що грунтується на теорії абстрактних скінченних автоматів. Поточна версія , AsmL 2 (AsmL для Microsoft .NET) інтегрована з Microsoft Word і Microsoft Visual Studio.NET. У ній використовується XML і Word для словесних (literate) специфікацій. AsmL здатна повінстю взаємодіяти з іншими .NET мовами. AsmL генерує .NET збірки які можна виконвувати чи то з командного рядка, чи то із інших .NET збірок, чи то створювати COM компоненти.

AsmL орієнтована на моделювання дискретних систем. Будь-яку дискретну систему можна промоделювати за допомогою абстрактного скінченного автомата. Так можна змоделювати програму, алгоритм, апаратний елемент комп'ютера тощо. AsmL дозволяє формально гранулювати будь-яку таку систему на стани та переходи між ними, описуючи, таким чином важливі аспекти такої системи і нехтуючи неважливими.

Нещодавно ознайомився із новим для себе класом програм, який називають Mindmapping, тобто щось типу карт розуму.
На мою думку дуже корисна річ для аналітиків, науковців, менеджерів і не тільки.

Програми призначені для візуалізованого представлення/редагування думок у вигляді ієрархії (дерева з одним коренем) із розгалуженням, мають, як правило, зручний функціонал розміщення вузлів графа, можна згортати і розгортати піддерева, що дає змогу ховати менш важливі моменти і концентруватись на більш важливих, тобто легше читати думку.

Mind Map - це альтернатива плоскому представленню знань у вигляді тексту природньої мови, до якого ми так звикли, проте плоский текст, на мою думку, менш природній для людського мислення ніж структуроване представлення у вигляді карт розуму. Бачачи перед очима свою думку, викладену у вигляді графу, легше робити доповлення, виправлення, а тоді вже генерувати плоский текст для наукової статті.

Ну ось вирішив написати невеличку футуристичну замітку про перспективи автороської винагороди за інтелектуальну діяльність (До продуктів інтелектуальної діяльності (ПІД) відноситимемо програмне забезпечення, наукові розробки, винаходи, ідеї, твори мистецтва тощо).
Основна думка полягає в тому, що до продажу ПІД буде підхід з діаметрально протилежного боку ніж зараз, якщо зараз ми в основному спочатку створюємо ПІД, а тоді шукаємо кому б то його продати (ну звичайно, часто спочатку роблять оцінку перспективності розробки, але наразі такі оцінки дуже неефективні і не систематизовані). У деяких випадках продати взагалі не реально, як це є із продуктами наукової роботи, патентування - теж справа "геморойна" і неефективна. Це все витікає з особливості ПІД: створення ПІД вимагає затрати зусиль не нижчої за будь-який інший продукт, а їх тиражування - елементарна операція.