Десь весною цього року (ще до парламентської кризи) ВРУ прийняла, а Президент підписав закон "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки".

Закон сам по собі чарівний. Прочитав. Одна суцільна декларація. При тому безсистемна. Єдині цифри, що є в законі - це роки :). Іншої конкретики також катма.

Ну Бог з ним.
Прикололо інше.
Натрапив на сторінку http://www.stc.gov.ua/uk/publish/article/56836 , де мають бути "план заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"" - а це вже цікавіше і ближче до життя.

Але на жаль, після клацу на лінк " „Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”" де власне, напевне і є напевно перелік заходів включно фінансуванням, виконавцями і термінами потрапляю на сторінку з печальним текстом
"Цього документу немає в базі даних "

Отака вона, реальність інформаційного суспільства в Україні. :(

Новина про систематичне викачування службових баз даних Державної автоінспекції уже трішки нашуміла. Почитати можна тут: http://www.korrespondent.net/main/101947

Фірма, що прокладала мережу для ДАІ, використовувала її для несакціонованого доступу. Таке підтведження в черговий раз знайшла теза, що найбільші небезпеки для корпоративних систем породжуються персоналом, що їх розробляє, впроваджує та використовує.

Щоправда, враховуючи рівень наших експертів, існує підозра, що ситуація неоднозначна. Може, фірма просто робила планові резервні копії?