Справа Поносова: "підстава" року?

Все більшого розголосу набуває справа простого директора сільської школи в російській глубинці, якого "злий майкрософт" хоче засадити на 5 років за використання в комп'ютерному класі неліцензійного Віндовса.
Чим раз, тим ця історія стає вже драматичнішою, уже розгорнуто масовий суспільний рух за врятування Поносова, "правильні" політичні сили та молодіжні рухи Росії пікетують американську компанію, освітяни проклинають авторське право і терміново переставляють софт по школах і ВУЗах.
Проте, усе це чим раз тим більше починає нагадувати якусь комедію, де почесна роль "офірного козла" відведена Майкрософту.

Якось вже дуже нелогічно виглядає наїзд за неліцензійність на дуже глубоку сільську школу в Пермській області.
От у мене і народилася інша версія подій. Хтось у Росії вирішив підготувати ідеологічний грунт для певних змін у питанні інтелектуальної власності, можливо і в питанні регламентації використання ліцензійного програмного забезпечення у сенсі поступового переводу держави на вільновживане ПЗ.
От і "зробили людську жертву". Зверніть увагу на вибір – директор сільської школи на просторах колишнього союзу – постать майже сакральна (заледве не заміна священнику). Та й прізвище у нього таке "народне", що саме по собі викликає співчуття. А тут злі "америкоси" заганяють його в тюрму, залишаючи сільських діток без освіти, державу без майбутнього… Жах…
А тепер зверніть увагу на російські форуми та блоги. Вони всі переповнені благородним гнівом дописувачів, зазвичай дуже недурних і передових людей в сторону Майкрософта, і того всього, що фірма символізує.
А тут ще і Путін нарешті висловився. І висловився однозначно на підтримку Поносова, але як і слід було чекати – набагато ширше: "работа по защите интеллектуальных прав «не должна проводиться формально". Розумій як хочеш – чи не повинна така робота проводитися взагалі, чи повинна проводитися "неформально"…
І ніхто не хоче чути самого Майкрософта, який уже давно заявив, що особливих претензій до Поносова і не має, і не Майкрософт усе це ініціював.
Таким чином, Федеральна Влада Росії успішно втілює черговий PR-проект в життя, отримуючи:

  • ­ конкретні локальні плюси при вирішенні оперативних питань щодо легалізацїі ПЗ та вступу в СОТ;
  • ­ створюючи в перспективі ідеологічний грунт для мінімізації прав інтелектуальної власності;
  • ­ переключає увагу російських користувачів Інтернету (як правило, людей критичних та недурних) з внутрішніх проблем держави на боротьбу з “окупантом”.

© Інформаційні технології. Аналітика , Рідна Мережа