Уже минув місяць з часу сенсаційної купівлі фірмою "СУП" прав керування кириличним сегментом популярного сервісу блогів LiveJournal, що відомий у нас як "ЖЖ".
Про якісь результати (окрім скандального закриття окремих блогів) говорити ще рано. Проте, декілька вкрай суб'єктивних вражень:
1. У черговий раз українські користувачі та український контент стали об'єктом чужоземної гри (хоча напевно не головним і не пріоритетним, але про це далі). Відсутність потужних вітчизняних форумів та блогосервісів (а, окрім того, незрозуміла для мене любов наших блогерів до досить обмеженого сервісу LJ) призвела до ще одної втрати української території в Інтернеті. Раніше ЖЖ був немов би "нічийною землею", тепер ним (кириличним куском) заволоділи люди, вочевидь чітко політично та економічно зорієнтовані.
2. Як не дивно, але ще більшу втрату зазнали росіяни (точніше російська влада), адже саме російські користувачі складають найбільшу частку "кириличних" користувачів. Я переконаний, що саме заради них і відбулася дана оборудка – в результаті якої контроль на одним з найвпливовіших у російських технократичних колах ресурсом перейшов до компанії з ізраїльським капіталом. Не випадково, вочевидь, також керівництво проектом передано Антону Носику – провідному російському фахівцю з питань суспільного впиву WWW. Серед інших відомих проектів Носика, є зокрема, ряд спеціальних проектів, орієнтованих на просування ідей помаранчевої революції в Росії.
3. Не виключаю, що саме ефективність блогів для формування суспільної думки під час громадянських зрушень в Україні та Киргизстані і призвело до реалізації цього проекту, який насправді може виявитися не стільки "бізнесовим", скільки “політтехнологічним”. Адже Росію чекають вибори президента, і з демократією в ЗМІ там складно. От і з'явилася альтернативна інформаційна платформа.
4. Для LiveJournal – дана оборудка є фактично визнанням власної неспроможності (чи неготовності) отримати суттєвий зиск від російської та “кириличної” спільнот, адже як уже не раз відмічалося, лише ця частка користувачів LJ відрізняється в додатній бік інтелектуальним потенціалом, солідарністю та креативністю (на фоні інфантильних західних користувачів).
5. Можливо вперше користувачі Вебівського сервісу були розглянуті як товар. Адже було продано не сам сервіс, сайт чи бренд, а саме право управління користувачами (до речі, я так і чітко не зрозумів, як це формалізується на практиці).

Ну що ж, в даній ситуації лишається справді лише спостерігати. Хоча я особисто, якби був "жижиком", напевно припинив би свою участь у спільноті.