Ще колись в давні часи постало питання виміру програмного забезпечення. І найкраще для цього підійшла одиниця – кількість стрічок коду. Відповідно до цього критерію ввели поняття кількості помилок на 1000 стрічок коду. Це значення повинне лежати в діапазоні від 5 до 50. Системи, що пройшли контроль якості (Quality Assurance) повинні містити не більше ніж 5 помилок на 1000 стрічок коду. Зараз програмне забезпечення тільки ускладнюється і значно зростає в об’ємі. Так наприклад, система Netscape містить 17 млн. стрічок коду, космічна станція – 40 млн., windows 95 – 5млн., windows xp – 40млн., Linux – 5млн. Для наведених систем частота помилок коливається від 5 до 50 на 1000 стрічок коду. Подивившись на цю статистику найбільш приємний той факт, що Linux потенційно стабільніший від windows xp у 8 разів. А це може означати приблизно наступне. Нехай існує мережа із 30 000 вузлів. На кожній станції міститься біля 3000 виконуваних модулів(ехе програм). Середній розмір кожного модуля нехай складає 100Кб. Припустимо, що в кожній стрічці коду міститься 10 байт коду і нехай кількість помилок становить 5 на 1000 стрічок, отримаємо, що в кожній ехе програмі міститься біля 50 помилок. І тепер для нашої мережі отримаємо вражаючий факт – 4,5 млрд. помилок в програмному коді. Враховуючи статистику, що 10% всіх помилок призводять до проблем системи безпеки і 10% з них можуть використовуватись при віддалених атаках, отримаємо 500 млн. помилок з безпеки і 5 млн. доступних віддалених вразливих місць. Отже, із збільшенням кількості стрічок зростає кількість помилок, які відповідно можна ефективно використати.