А почалося все із проекту StopBadware.org власником якого є Berkman Center for Internet and Society (входить у склад Гарвардської школи права) і Internet Institute (Оксфордський університет), а також компанії Google, Sun Microsystems и Lenovo. Суть проету полягає у виявленні шкідливого ПЗ в інтернет. Коли користувач, в результаті пошуку, отримав у Google перелік сайтів, то декотрі з них можуть бути помічені як небезпечні. І додатково юзеру з’являється повідомлення про те, що відвідини цього сайту може спричинити шкоду вашому комп’ютеру. Адреса сайту не блокується, але щоб туди попасти в браузері адресу потрібно набирати руцями. От і посипався шквал протестів на Google Groups, за те що алгоритм виявлення цих сайтів є не ефективний. Занадто часто звичайні сайти помічались як небезпечні. Google Groups проблему коментувати відмовилась, проте зголосився StopBadware.org . Хлопці пообіцяли переглянути свої рішення. Дослівно це прозвучало десь так. "Ми розуміємо на скільки це може бути неприємно і часто власники сайтів самі і не знають, що їх сайт містить чи якось пов’язаний із шкідливим ПЗ". Якщо хтось попав в цю категорію, пишіть заявки за адресою appeals@stopbadware.org .
В принципі Google це комерційна незалежна організація і ніхто не заставляє користувачів користуватись її послугами і вона має право помічати сайти так як собі вважає за потрібне. Але з іншої сторони це найпопулярніший ресурс в інтернет і зовсім не приємно бачити, як порядний, але може не дуже популярний сайт прокваліфікований, як небезпечний. Тут присутня ще одна сторона. Як визначити шкідливість ПЗ? Банальний приклад – сканер безпеки. Запустивши такий сканер можна визначити слабкі місця в захисті, наприклад сервера, і вжити певні заходи для запобігання взлому. Але такий сканер в основному використовується для взлому сервера ( я про сканер XSpider). Так до якої категорії його віднести?
Натрапив я на ще один факт, що вразив мене до глибини душі, аж спати не міг. Одного працівника компанії Alpha Computer Service вигнали з роботи. От він і вирішив взломати рідну мережу своєї компанії. Але як він то робив ... Метью Шустер (так його звати) працював у службі підтримці домашніх бездротових мереж цієї компанії. І для взлому він вирішив скористатися послугами Google. У пошуковець він ввів такі запити «how to broadcast interference over wifi 2.4 GHZ», «wireless networks 2.4 interference», «interference over wifi 2.4 GHZ». Дана інформація і послужила в суді головним доказом його вини. Отже виходить що Google реєструє всі ІР юзерів, що вводили щось на сайті для пошуку. Вони знають хто і що саме хотів знайти. Це жахливо. До речі, це вже другий всесвітньо відомий факт коли Google віддає свої логи спецслужбам. Перший трафився у 2005, коли вина чоловіка, що ніби вбив свою дружину була доведена, коли у суді представили слова які чоловік шокав у Google : "neck", "snap", "break" и "hold".
Ось так і живемо. От виникли в чоловіка ідеї, щодо покращення захищеності бездротових мереж, вирішив він пошукати в Інтернет, чи часом не є вже реалізоване те, що він надумав. А тут бац. Прийшли менти -- 15 місяців в’язниці та 20 000$ . І за що? За пошук інформації. А ще американську судову систему так хвалять. За їх тупість? Мережа ж взломана не була. Ось так і користуйся гугльом та чекай дзвінка у двері. Якби ось так на мене логи Google віддати то певно 5 пожиттєвих термінів гарантовано. В результаті вийде, що я ще гірший за серійного вбивцю. Повертаємось до совкових часів, коли всіх слухали, куди треба говорили і як результат люди пропадали. Вихід тут є. Або користуватись анонімними проксі, або не користуватись Google. А чому СБУ не провадити аналогічну діяльність? Написали собі аналізатор лог-файлів і людей на облік. А потів у в’язницю всіх тих, що шукає щось не те. Падає обліка моралє. Тепер живіть за правилом: « Говори коротко, проси мало, тікай швидко».