У даному матеріалі буде розглянуто найновішу концепцію захисту інформації у банківській інформаційній системі.
Спочатку створюється база працівників банку. І відповідно кожному з них надається індивідуальний ідентифікатор та пароль(зазвичай це робить адміністратор). По цьому ідентифікатору визначаються права доступу у банківську мережу та привілеї роботи. Далі адміністратором визначається перелік можливих робочих місць користувача, при цьому мережний ідентифікатор та пароль користувачу не повідомляються. Натомість користувач отримує спеціальний ключ у вигляді елементу Touch Memory, де криптографічно записано паспорт ключа, мережний ідентифікатор та пароль, пароль входу у банківську систему. Для автентифікації користувача створена спеціальна програма, що контролює ввід пароля, читає елемент Touch Memory і здійснює криптографічний контроль вмісту пам’яті ключа, проводить ідентифікацію користувача, і надає доступ до мережі відповідно до прав та привілеїв. Передача даних по каналам зв’язку забезпечується комбінованою криптографічною системою. Платіжні документи клієнта, банк отримує виключно при наявності цифрового підпису( криптосистема з відкритим ключем). Захист пересилання файлу з платіжними документами забезпечується криптосистемою із закритим ключем. Ну а носієм закритого ключа клієнта банку є елемент Touch Memory.
При такій організації захисту визначені дві вразливості – адміністратор та програма, що проводить ідентифікацію користувачів. Проблемою також є втрата чи передача іншій особі елементу Touch Memory.